Дещо про сучасне міжнародне право. Чергова річниця Незалежності України вкотре активізувала питання нашої протидії Москві та ролі у цьому протистоянні різних міжнародних інструментів, у тому числі міжнародного права.

Результати активних дискусій у соцмережах та перегляд низки останніх повідомлень у ЗМІ свідчать, що багато хто в нас й сьогодні сподівається, що підступного агресора можна зупинити лише рішеннями міжнародних судів, резолюціями Генеральної Асамблеї ООН та нормами права.

Читайте також: Украинцы не верят власти, их жизнь постоянно ухудшается, страна идет в неправильном направлении — опрос

А між тим добре відомо, що у цілому міжнародне право було і наразі залишається продуктом широкого консенсусу, коли всі учасники міжнародного спілкування добровільно поважають встановлені правила. Сьогодні ж такий консенсус за великим рахунком відсутній. Не бачити цього – щонайменш недалекоглядно. Більш того, наразі міжнародне право відверто і систематично порушують.

Як далі будуть розвиватися події на світовій арені – реально ніхто не знає. Нас же турбує те, що сучасне міжнародне право виявилося безсилим проти знахабнілого агресора. Але питання також полягає й у тому, що Україну постійно змушують його виконувати, при тому, що інші його спокійно ігнорують.

Очевидно, у нинішніх умовах значної нестабільності в міжнародних відносинах та послаблення ролі ООН, безпеку України не можна будувати лише на папері. Тим більше, що розмови про нову архітектуру безпеки на європейському континенті скоріше за все так розмовами й залишаються. А тим часом, загрозливою реальністю стає новий виток гонки озброєнь і в Європі, і у світі.

Читайте також: Ани Лорак стала ведущей вокального шоу страны-агрессора

Вбачається, що сьогодні нашим дороговказом мають стати слова колишнього президента США Рональда Рейгана: "Ми забезпечуємо мир завдяки силі. Слабкість лише заохочує агресора."

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram