Є питання, які спрямовані на пошук відповіді, а є такі, що ставляться задля того, щоб виразити обурення.

Мова

Відомо, що скрізь у світі держава організовує вивчення державної мови з першого, а то й раніше, класу початкової школи так, щоб діти поступово пізнали основні правила правильної літературної мови.

Читайте також: Прийоми, які допомогли мені вивчити українську мову

Зрозуміло, що у початковій, а потім і в основній, школі акцент вивчення мови робиться саме на оті правила. Разом з тим, все так сплановано, щоб до випуску з 9-го класу учні їх всі опрацювали багатократно: держава надає для того всі необхідні засоби та ресурси, у тому числі й щодо кількості годин, відведених на вивчення саме мови як такої. 
Паралельно проводяться й уроки з літератури.

Література

З переходом до старшої ланки загальної середньої освіти в учнів вже не має окремих уроків мови і окремих уроків літератури. Так у світі. Особисто таке бачив, наприклад, спочатку в Алжирі під час контрактної роботи з тамтешніми учнями академічних ліцеїв, а також потім під час візитів до французьких ліцеїв у ході дружніх партнерських обмінів.

Тамтешні старшокласники замість окремо "Мова" і "Література" мають просто такий предмет, приміром, як французька або арабська. Тепер це називають інтегрований курс.

При цьому навчальна діяльність старшокласників на заняттях з цього комплексного предмету полягає у тім, щоб на базі обмеженого переліку літературних творів шліфувати вміння застосовувати попередню мовну підготовку, чим звісно досягається найвищий її рівень.

Адже всім відомо, що правила можуть забуватися, а вміння залишаються на все життя.

Чому?

Люди добрі, якщо ми дійсно добрі до власних дітей, чому у нас не так?

Чому наші старшокласники мають корпіти знову й знову над запам’ятовуванням мовних правил, назв, визначень тощо, котрі вже були опрацьовані вздовж і поперек?

Читайте також: Новий український правопис: більше "за", ніж "проти"

Чому наші випускники старшої школи мають на ЗНО продемонструвати не стільки досягнуту мовну підготовку, як здебільшого обсяг запам’ятованих формальних «юнітів» навчальної дисципліни?

Чому наші старшокласники замість радо застосовувати свою, попередньо набуту, мовну підготовку для створення за прикладом класиків та сучасних відомих творців власного літературного продукту мають знову й знову повторювати, щоб зазубрити, правила, назви, визначення тощо?

Бо таке у нас ЗНО? Бо на його кращу версію у влади не має грошей?

А на "програми підтримки" приватного бізнесу та політичну рекламу популістів гроші є?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram