Як відомо, уже давно закінчився семирічний строк із часу призначення 13-ти з 15-ти членів ЦВК. Закінчення строку повноважень члена Комісії є підставою для звільнення його з посади, згідно з частиною другою статті 30 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" (далі – закону).

Водночас закон (у частині четвертій статті 30) передбачає 10 підстав для дострокового припинення повноважень члена Комісії. Крім того, стаття 31-1 закону передбачає дострокове припинення повноважень всього складу Комісії за вмотивованим поданням президента України. 

Що ж мається на увазі під словами "дострокове", "дострокові"? Відповідь на це запитання можна знайти в Новому тлумачному словнику української мови у трьох томах, виданому 2006 року в Києві, у видавництві "Аконіт", і рекомендованого Міністертством освіти України. Слово "достроковий" означає "який робиться, відбувається, здійснюється раніше встановленого строку" (том 1, сторінка 599). Строк повноважень члена Комісії становить сім років (частина восьма статті 6 закону). Цілком очевидно, що дострокове припинення повноважень певного члена ЦВК із підстав, передбачених законом, може мати місце лише до спливу семирічного строку з часу набуття повноважень відповідного члена Комісії, тобто складення ним присяги. 

Нещодавно низка далеко не останніх політиків висловилися про можливість дострокового припинення повноважень усього складу Комісії. 

Читайте також: Порошенко вніс до парламенту подання на нових членів ЦВК. ДОКУМЕНТ

Намагатися пояснити моменти елементарної логіки, тим паче політикам, справа невдячна. Проте наважуся на порівняння: достроково припинити повноваження члена ЦВК, у якого вичерпався семирічний строк із часу набуття повноважень, це майже все одно, що повернути в лоно матері народжену дитину. Цілком очевидно, що 2018 року людство ще не вигадало машину часу. І навряд чи вигадає. Проте частина українських політиків, мабуть, у дитинстві занадто захоплювалася фантастикою. Дитинство давно минуло, а фантастика залишилася.

Облишмо поки лірику й повернімося до практичних аспектів питання. Розгляньмо ситуацію, коли Верховна Рада України "достроково припиняє повноваження усього складу ЦВК". Наступним кроком, цілком логічно, парламент призначає 15 нових членів ЦВК. Уявіть, у трудовій книжці колишнього такого члена Комісії з’являється неприємний і дивний за цих обставин запис "Звільнений у зв’язку з достроковим припиненням усього складу Комісії" замість очікуваного запису "Звільнений у зв’язку із закінченням строку повноважень". Невже хтось залишиться наївним, що ніхто із 13 членів ЦВК не оскаржить у судовому порядку парламентську постанову про своє звільнення з таких мотивів? Окремо наголошую, мова стосується винятково мотивації звільнення з посади, а не звільнення як такого. 

Цілком очевидно, що в судах України фантастів є значно менше, ніж серед політиків, а в Європейському суді з прав людини фантастика не користується попитом взагалі серед суддів цієї поважної інституції.

Що ми отримуємо на виході в практичному аспекті? 15 новопризначених членів Комісії плюс (щонайменше) 13 поновлених судами на посаді членів ЦВК, звільнених раніше не у встановленому законом порядку. Яка "краса": (щонайменше) 28 членів ЦВК. Це стає цікавим у розпалі виборчого процесу, а особливо цікавим – під час офіційного встановлення результатів виборів. Наслідки всього цього ми з вами чудово розуміємо, правда?

Читайте також: Гра в мізер на виборах президента

Хочу вкотре наголосити, що логіка Конституції, закону й пункту 75 Кодексу належної практики у виборчих питаннях Європейської комісії "За демократію через право" в цьому аспекті є чіткою та зрозумілою: 1) звільнення у зв’язку із закінченням строку повноважень 13 із 15 членів ЦВК; 2) призначення на 13 вакансій членів ЦВК від усіх шести чинних парламентських партій. 

Невже в цьому є елементи вищої фізики чи математики?

Я не радив би також захоплюватися наявністю в законі статті 31-1 ("Дострокове припинення повноважень всього складу Комісії"). На мою думку, принаймні із двох причин можна говорити про ознаки неконституційності статті 31-1 закону. По-перше, згідно з пунктом 21 частини першої статті 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради віднесено призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії. Тобто в цьому випадку парламент наділений повноваженнями призначати та звільняти окремо взятих посадових осіб колегіального державного органу, а не складу всього державного органу загалом; останнього Конституція не передбачає взагалі. Виходячи із змісту частини другої статті 85 Основного Закону, повноваження українського парламенту є конституційно окресленими, й цей перелік не може розширюватися будь-якими (звичайними) законами.

По-друге, відповідно до статті 91 Конституції України, закони, постанови й інші акти Верховної Ради ухвалює більшість від її конституційного складу, якщо інше не передбачено самою Конституцією. Нагадаю, що саме в статті 31-1 закону, а не в Конституції передбачена кваліфікована більшість у 2/3 для прийняття рішення парламентом щодо ЦВК.

Що робити політикам: читати право чи захоплюватися фантастикою і робити із себе посміховище? Відповідь на це альтернативне запитання залишаю відкритою.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram