Лєна – демінерка. Знаєте, що це таке? Це людина, яка звільняє від вибухівки землю, якою вона нафарширована. Фахівчиня із розмінування.

Лєна не була все життя демінеркою. У неї досить мирна професія – працювала в паспортно-міграційній службі. У місті Первомайську, що на Луганщині. У місті, яке з 2014 року окуповане загарбниками ОРЛО.

Лєна збиралася виходити на роботу після декретної відпустки. Але в її місто прийшли війна й окупанти. Замість затишного кабінету та звичного життя, Лєна поїхала в Золоте. Пройшла відбір і навчання, почала працювати в неурядовій організації Danish Demining group (DDG), діяльність котрої фінансує Європейський Союз.

Читайте також: Вибухова хвиля російсько-української війни

DDG – це підрозділ Данської ради у справах біженців (Danish Refugee council), котра відновила свою роботу в Україна ще наприкінці 2014 року, на початку військового конфлікту.

Лєна Чиж мріє, щоб зникла лінія розмежування, щоб були знешкоджені вибухові пристрої, щоб земля стала знову безпечною та своєю.

Золоте – невеличке містечко на Луганщині. Колись, до війни, шлях із Первомайська до Золотого був справою 10 хвилин. А зараз на цей шлях потрібно витратити весь день. Пункт пропуску в Золотому так і не запрацював. Місцеві жителі, звісно ж, переміщуються через лінію розмежування. Звісно ж, ідуть секретними стежками, ризикують і нариваються на міни й розтяжки.

Саме оці стежки, а ще поля, ліси й розміновують співробітники DDG.

Читайте також: Командир саперної роти: Маємо свої, саперні дуелі з ворогом. ФОТО

– Подивіться, які тут красиві місця! – каже Лєна. – У мене росте дитина, і я дуже хочу бути спокійною за неї. Знати, що там, де вона гуляє, безпечно. І нічого поганого не станеться...

Природа на Луганщині і справді розкішна. До поїздок сюди я навіть не уявляла, що бачитиму пейзажі дуже схожі, а, може, навіть кращі італійських. Чи, наприклад, шведських.

Саме тут гостро відчуваєш безумовну любов до країни. І до таких, як Лєна. Тих, хто метр за метром звільняє землю від смертоносного начиння...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram