14 лютого цього року під тиском правлячої партії "Африканський національний конгрес" подав у відставку президент Південноафриканської Республіки Джейкоб Зума. Його звинувачували у корупційних оборудках.

Багатьом здавалося, тепер Південна Африка зможе відновити довіру населення до влади та розпочати шлях до сталого економічного зростання.

На жаль, останні дії сьогоднішнього керівництва ПАР не вселяють оптимізму. Зокрема, інформація про наміри президента Рамафоса конфіскувати землі у білих фермерів, щоб розподілити їх серед бідних. Це може спричинити катастрофу. Дрібні землевласники не матимуть доступу до кредитів, не зможуть застосовувати передові аграрні технології, тому будуть надзвичайно вразливі до погодних умов.

У сусідній Зімбабве, яку свого часу називали "африканською Швейцарією", колишній президент Роберт Муґабе теж вигнав білих землевласників. І поставив країну на межу голоду.

В історії Африканського континенту не раз держави опинялися на межі гуманітарної катастрофи через загострення стосунків між племенами та расами.А між тим, завдяки мудрій і виваженій політиці першого вільно обраного президента ПАР Нельсона Мандели, їй вдалося після ліквідації режиму апартеїду на початку 1990-х здійснити ефективні кроки переходу до демократії і розпочати непросте внутрішнє примирення.

Чиайте також: Извлечь урок из успеха наших трудовых мигрантов

Саме це враження виникає під час відвідання монументу Великого треку неподалік Преторії. До речі, столицю ПАР заснували бурські переселенці (від голландського "boer"- "фермер") на чолі з Мартіном Преторіусом у 1855 році. Це були європейці, які з середини XVI сторіччя активно заселяли Південь Африки. Сьогодні їх назвали б політемігрантами. Оскільки суттєва їх частина були французами-протестантами, які були змушені залишити Батьківщину після скасування Нантського едикту у Франції в 1685 році.

Монумент Великого треку розташований за 30 км від Преторії. До нього з міста можна дістатися за 20 хв автотрасою, порівняно з дорогами інших країн континенту, відмінної якості. Ще на під'їзді можна побачити величезну споруду Монументу у стилі "Арт деко", висотою 62 метри.

Великий трек – це міграція близько 20 тис. білих переселенців-піонерів углиб Південної Африки між 1835 та 1854 роками. Вони шукали свободи, вільних земель для господарювання та самоврядування. Переселення було реакцією бурів на політику Британської колоніальної влади. Фермери-бури мігрували групами разом із сім'ями і найнеобхіднішим майном, яке уміщалося у невеличкий фургон.

Цікаво, що переселенці називали себе емігрантами, а свою подорож міграцією по суходолу. Назва "Великий трек" з'явилась лише у 1870 році, при цьому означала не кількість переселенців, які приєдналися до міграції, але її історичне значення.

Можна провести певні паралелі між Великим треком бурів, поступовим рухом європейських колоністів на Захід задля освоєння Північної Америки та міграцією найбільш підприємливих і волелюбних підданих Російської Імперії, багато з яких були українцями, на її окраїни.

Читайте також: Как СССР хотел завоевать весь мир

Задум побудувати Монумент Великого треку, присвяченого переселенню бурських переселенців, з'явився ще у 1888 році. Однак, збудували лише у 1931-1949 роках. Концепція архітектора Джерарда Мордейка передбачала, що монумент "мав би стояти понад тисячу років і показувати історію і значення Великого Треку майбутнім поколінням".

Здається, сьогоднішнім лідерам ПАР чомусь не до вподоби мудрий курс Нельсона Мандели на збереження внутрішнього миру в країні. Або вони прагнуть сумнівної популярності перед черговими виборами, не думаючи про майбутнє країни. І мабуть, невипадково Мандела свого часу заснував організацію "Старійшини", куди увійшли авторитетні екс-лідери з багатьох країн, які мали на меті сприяти миру та порозумінню, коли виникають конфлікти. Виходить, проблеми починаються і в його країні.

Наразі експерти вказують: фермери Південної Африки емігруватимуть в інші країни, зокрема Австралію, якщо масштабна конфіскація земель дійсно розпочнеться. Невже це означатиме останній трек бурів?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram