Якби земельна реформа Столипіна дала позитивні результати, то гасло Леніна "Землю селянам" не спрацювала б.

Столипін заклав насильницьку руйнацію сільських общин і тим самим спровокував появу бідності: стала зникати взаємодопомога, спільний розвиток. Столипін зробив ставку на скупого й хитрого селянина, "кулака" та дрібне фермерське господарювання. Це було західне бачення реформи, товарно-капіталістичний "прусський шлях". Кулаки змушували селян із землею виходити з общин – так легше було потім скупити землю бідняків.

Читайте також: Пагутяк: Сучасне українське село – це острівець, довкола якого ворожа, токсична територія

Кулаків селяни ненавиділи більше ніж поміщиків: поміщик від роду був таким, а кулак нагло наживався на проблемах сусідів. Відкрита призра до бідних, слабких і непрактичних у Столипіна, який вважав, що від вимирання таких країна нічого не втратить, була головним чинником земельної реформи Столипіна. Не врахувавши особливість формування селянства, важливість общинності, Столипін породив соціальну напругу.

Перерозподіл землі за Ленінським декретом спричинив появу ще більшої кількості дрібних господарств, переважно за рахунок земель поміщиків та сільської буржуазії. Дрібні господарства бідніли – і їх земля переходила до кулаків. Цей процес, окрім наростання нових соціальних протиріч, спричинив погіршення в економіці сільського господарства. Поява НЕПу дала економічний поштовх, але посилила соціальні протиріччя.

Поряд із зростанням колективної організації праці (кооперативи, артілі), яка базувалася на общинному укладі, набувало обертів "кулацтво" – це явно було протиріччям до суспільного ладу, який вибудовувався.

Сільськогосподарська кооперація, колективне господарювання мало історичні передумови (общинне господарювання) і давало змогу розвивати продуктивні сили не тільки в селі, але і в містах, де вироблялися сільськогосподарські машини, і тільки колективні господарства мали змогу швидкої механізації виробництва. Колективне господарювання обходило масу перешкод, які існували в мілко товарному виробництві і стали можливим об’єктом для безвідсоткового кредитування. Сільськогосподарська кооперація існує в усьому світі, колективні підприємства – основа світового бізнесу.

Так, для інформації, для прихильників "сильного селянина", так званого "кулака", хотілося б акцентувати на тому, що така частка селян складала менше 1%. Тобто тільки 1% жили добре, інші – злидарі. Які шанси попасти в прихильника в число 1%?

Ситуація на селі сьогодні нагадує Столипінщину, ситуацію 100 років тому. Бідні селяни продають свою землю за копійки "кулакам" й іншій буржуазії. А самі вимушені покидати свої села в пошуках роботи.

Зараз кількість власників землі, селян – 7 мільйонів. Кількість так званих фермерів та орендарів землі – 50 тисяч, це 0,7%. Країна, де 0,7% володіють 99,3% сільськогосподарського виробництва є соціально не орієнтованою і не відповідає й приблизно європейським нормам. З історії стає зрозуміло, що мілке товарне сільськогосподарське виробництво програє значному товарному. Колективні підприємства ефективніші ніж одноосібні. Держава сильна і стабільна при максимальному усуспільненні прибутку.

Читайте також: Побужжя: героєм цієї казки може стати кожен українець. ФОТО

При початку приватизації землі, розпаюванні Україна отримала всі найкращі можливості для реалізації найзаповітніших мрій земельних реформаторів усіх часів і народів. Селяни стали власниками землі. Селяни стали співвласниками майнових комплексів. Але вподобанці Столипінщини направили все це надбання Українців в угоду 0,7% осіб з деструктивним баченням сільського господарства. Скривлене бачення горе науковців землі як товару, успішності нерегульованого ринку породило бідних селян, бідні села, відсутність тваринництва, пальмову олію в молоці. Одне, що селяни не вмирають з голоду, а виїжджають батраками в сусідні країни й далі.

Розумним запитанням було б "А як бути далі?". А далі треба виправляти деструктиви в земельних відносинах, які склалися. Яким чином і якими засобами виправляти, буде запропоновано після того, як буде усвідомлена проблеми і наслідки такого стану земельних відносин.

Якщо ми готові, що суспільство знову остаточно поділиться на багатих і злиднів, то треба залишити усе так, як є, зняти мораторій і чекати нових суспільних конфліктів. До усунення деструктивів в земельних відносинах ні в якому разі не можна знімати заборону на відчуження землі. Якщо ви не власник землі, і це все вас не стосується, і злидні не ваша доля, то повірте: все починається із землі, основи основ.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram