Справа не в автокефалії – цей процес уже не зупинити, пише на Новому Часі Володимир Фесенко.

Як би ми не ставилися до президента Порошенка, треба віддати йому належне: як тільки він відчув, що відкрилося вікно можливостей, пов’язане до речі не з Україною, а з відносинами Вселенського та Московського патріархів, а також певними геополітичними чинниками, він скористався ним. Той випадок, коли влада взяла ініціативу і зіштовхнула ситуацію з мертвої точки.

Чому сьогодні така істерика з боку Москви? Тому що справа майже вирішена. Судячи з їхньої поведінки, назад шляху не буде, і Константинопольський патріарх для себе вибір вже зробив. Стосунки між ним та патріархом Кирилом такі, що компроміси чи відмова від автокефалії в останню хвилину навряд чи можливі.

Звичайно, томос в один момент не дадуть. Цьому передуватиме процес у кілька етапів. Томос, зрештою, даватимуть не Київському патріархату, а новій об’єднаній церкві. Ті екзархи, які щойно приїхали, і запустять процес об’єднання. А далі вже питання тактики, і радше з боку Варфоломія. Він буде вирішувати – коли, як і в якій формі. Деякі експерти кажуть, що спочатку буде перехідний період – українській православній церкві, що зараз створюється, дадуть спочатку автокефалію від Константинопольського патріарха. Є і більш делікатне питання – хто очолить об’єднану церкву.

Читайте також: Вселенский патриархат продолжает последовательно "мочить" РПЦ

Москва запускає страшилки. Але вони пов’язані не з процесом надання автокефалії, цього вже не зупинити. Ризик полягає у спробі організації сутичок та насильницьких акцій, пов’язаних з перерозподілом церковних об’єктів. Йдеться про три лаври, які зараз під контролем Московського патріархату. Тут влада має діяти гнучко та ретельно контролювати ситуацію. Є деякі гарячі голови , особливо їх багато у наших дуже активних радикальних організаціях. І там, не буду лукавити, є агенти Москви. Вони можуть організувати штурм Києво-Печерської лаври абощо. І у відповідь ( а я думаю, що сценарій вже готовий) бойовики з політичних сил і організацій, що орієнтуються на Москву, підуть на захист. Це буде штучно організований конфлікт, який Москва зможе використати як привід для втручання.

Підуть вони на пряме втручання чи ні – це тема специфічна. Думаю, що радше залякують, тому що пряме втручання – це війна і у будь-якому разі порушення суверенітету. Тож треба не давати приводу, посилювати засоби безпеки навколо лавр і охолоджувати гарячі голови – в тому числі в Київському патріархаті.

Читайте також: РПЦ ушла в раскол: свинья для УПЦ МП, а Киеву и Константинополю – новые возможности

Не варто проводити швидкий силовий перерозподіл релігійних об’єктів. Забороняти Московський патріархат теж було б не демократично. Про це згадував і Порошенко. Зрештою, для заборони немає підстав – якщо тільки там не закликають до насильницьких дій, підтримки московських окупантів чи іншої антиконституційної поведінки.

Конфлікт може виникнути лише навколо спроби захоплення найбільш вагомих релігійних об’єктів. А тому за нами – максимальна увага та нейтралізація провокацій. Необхідно знайти акуратне, послідовне та покрокове розв’язання цієї проблеми, наприклад, спільне використання. Компроміс існує – його знайшли у 90-х, можна знайти і тепер.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram