В одній вельми змістовній бесіді мудрий чоловік зауважив паралелі між націоналізмом і державництвом. У моноетнічній країні – це здорове поєднання. Але за умови: при владі має бути національна еліта, а не зграя некомпетентних казнокрадів.

У нас «націоналізм» у виконанні державних мужів став 100% піаром. Це аналог радянської шароварщини на новий лад.

Більше того – він став елементом чужинецької стратегії «розділяй та володарюй».

Націоналізм у виконанні «Переможців «Революції Гідності» повністю ототожнений з фейковим терміном «європейського вибору». У чому полягає цей вибір? 

У згоді з запереченням Польщею права українців на власних героїв? У погляді крізь пальці на роздачу мадярськими дипломатами паспортів українським громадянам? У підтримці німецької толерантності до Росії? 

Читайте також: Політики активно впроваджують у суспільну свідомість ідеї про "компроміси"

У слабкої країни немає партнерів – є хазяї. І ніщо так не послаблює країну, як наскрізь корумпована влада лицемірів. Тому злодіям сильна держава не потрібна.

Удаваний націоналізм, яким влада як фіговим листочком прикриває свій хибнокомпетентно-корупційний срам – це потужний дратівливий фактор для іншої частини населення, зомбованої міфом «русскава міра» як альтернативою содомуючому «заходу».

Таким чином усі ці «безвізи», «томоси», «нато», «евроінтеграції» тощо – насправді є ідеологічними меседжами, які реально не несуть позитив, а лише поляризують суспільство.

Припорошеним нагадаю про процвітання в Україні російського бізнесу та віросповідання вашого президента, диякона московського патріархату. Це була ремарка.

Кожне «досягнення» в існуючій системі має двоякі наслідки – позитивні й негативні. До прикладу: «безвіз», попри позитив спрощеного мандрування Європою, посприяв масовій втечі українців на заробітки; «томос» призведе до жорсткого протистояння на релігійному ґрунті; «нато» лише провокуватиме «кремль», бо насправді що першому, що другому ми потрібні хіба як «гарматне м‘ясо»; «евроінтеграція» перетворює слабку державу в ресурсно-сировинний придаток корпорацій.

Читайте також: Життєдайні сили нації висмоктуються купкою промосковських негідників – історик

Тому на фоні агресивної поляризації населення нам варто пам‘ятати, що нікому сильна Україна не потрібна – ні «заходу», ні «москві», ні паразитарній владі. Потрібна лише Українському народу, який, згідно упослідженої Конституції, і мав би бути джерелом влади. Але не став.

На цьому етапі мене реально тривожать два сценарії, про які пишу ще з Другого Майдану: Третій Майдан у форматі повномасштабної громадянської війни та/або пряме вторгнення російських військ. Чинна влада чи не розуміє, чи то свідомо ці сценарії провокує.

Перший – поляризацією населення заради відволікання уваги від власної корупційної діяльності.

Другий – політичним шантажем Росії на фоні тісних економічних стосунків з її олігархатом і недолугої зовнішньої політики (підміни «Будапештського» формату «Мінським»).

Найважливіше: напівлегітимне збіговисько знову хоче внести зміни до Конституції, що, в часі війни та порушення територіальної цілісності, є злочинним нехтуванням як самою Конституцією, так і чинним законодавством України…

Вчергове лупнувся головою у стіну й погукав у пустелі…

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram