Якби не обговорював зараз весь інтернет три основні епічні російські конфузи тижня – двох російських шанувальників британської архітектури, не витримуючі навіть поверхневої перевірки чергові, зліплені з чогось коричневого і палиць "докази", що МН-17 збила Україна, що не виримують жодної критики, і збитий сирійцями російський розвідувальний літак, що потонув в інформаційній калюжі, – опубліковане в середу газетою "Вести" нібито інтерв’ю посла Палестинської автономії в Росії стало б в Україні сенсацією.

Читайте також: Палестинський вектор України

А так мало хто зрозумів, що насправді сталося, і вже тим паче мало хто над цим, нехай і не таким епічним, четвертим поспіль російським конфузом сміявся. Плюс український МЗС, слід віддати належне, спрацював на рідкість оперативно. — Так, що я навіть вирішив віддати йому належне на початку цієї колонки, а не в кінці.

Отже, рівно через одну хвилину після півночі середи російська газета "Вести" опублікувала матеріал під назвою «У Палестині визнають право кримчан на самовизначення». За формою це розмова журналіста видання з послом Палестини Абдель Хафіз Нофалем і постійним представником "Республіки Крим" при президентові Росії Георгієм Мурадовим. "Ми чудово розуміємо, що сталося в Криму, і ми підтверджуємо нашу позицію підтримати дії Росії з цього питання", – нібито заявив журналістам палестинський посол. – Погодьтеся, формулювання, що не допускає іншого трактування, як визнання анексії півострова. Все решта в цьому матеріалі, зокрема, слова, що лідер Палестини Махмуд Аббас в особистій розмові стверджував, що Крим є і залишатиметься російським, приписано вже Георгію Мурадову.

Чи варто говорити, що упродовж усієї середи цей "ексклюзивний" матеріал "Вестей" обсмоктували всі російські ЗМІ, численні "експерти" і кримські чиновники, нібито "визнання" анексії Криму цим державним утворенням з невизначеним поки що статусом справді є важливим дипломатичним проривом.

Утім, розбуджені з такого приводу чотири роки тому навіть ті, що зазвичай сплять, зарубіжні агенти Кремля, за допомогою яких у російському інформаційному просторі створюється видимість "міжнародного визнання" російської окупації півострова, відвідують його по третьо-четвертому колу. Намуляли очі, і багато хто з кримчан і росіян вже, було, почали щось підозрювати... У цьому сенсі сенсаційний матеріал "Вестей" став для російської пропаганди знахідкою.

Утім, вже надвечір, коли нарешті прокинулися ті, що зазвичай оперативно реагують на кожне вкидання своїх російських колег українські ЗМІ, стало схоже, що щось пішло не так. По-перше, нібито заяву палестинського посла не прокоментувала прес-секретар російського МЗС Марія Захарова, що зазвичай не упускає можливості обсмоктати в соцмережах навіть найсумнівніші  інфоприводи (як, наприклад, з нібито озвученими американською представницею в ООН Ніккі Гейлі звинуваченнями про причетність Росії до вбивства брата лідера Північної Кореї Кім Чен Нама). Як, утім, і жоден хоч трохи наближений до Кремля високопосадовий чиновник або хоч трохи поінформований російський депутат. Тим паче дивно, що питання про статус Криму не озвучувалося ні під час зовсім нещодавнього – в липні цього року – візиту Махмуда Аббаса до Росії, ні під час частих попередніх російсько-палестинських контактів на вищому рівні.

Ну, а вночі, після виховної розмови з представником Палестинської автономії в українському МЗС, прозвучали одразу три спростування — посла Палестини в Росії, "посла" Палестини в Україні, і дипломатичної служби самої автономії. Утім, категоричність цих спростувань не відповідає категоричності формулювання в матеріалі "Вестей". "Такі заяви є недійсними, оскільки Палестинська держава не втручається у справи інших держав", це добре, але залишається запитання, чи справді давав інтерв’ю посол кореспондентові "Вестей", і, якщо так, що насправді він у ньому сказав.

Так само настороженість викликає і той факт, що палестинська сторона так і не заявила про намір зажадати від "Вестей" офіційних спростувань. Можливо, російське видання має у своєму розплрядженні запис, який може, створюючи незручності для всіх сторін, дипломатичного скандалу, що вибухнув, пред’явити?

Утім, говорив приписувані йому "Вестями" слова палестинський посол в Москві, чи ні, має значення хіба що для його подальшої кар’єри. Пам’ятаєте голосування України 23 грудня 2016 року за резолюцію Радбезу ООН №2334, що засуджувала створення Ізраїлем поселень на палестинській території, яке вибухнуло скандалом в Україні й коштувало нам перенесення візиту Гройсмана до Ізраїлю.

Читайте також: Почему россиянам выгодно попадание в украинский "чёрный список"

Постійний представник при ООН Володимир Ельченко тоді заявив, що "ізраїльські поселення на окупованих територіях суперечать міжнародному праву так само, як і окупація Криму Росією". Через рік багато хто у нас засудив геополітичний шпагат, коли Україна утрималася від голосування "проти" резолюції Генасамблєї ООН із закликом не визнавати Єрусалим столицею Ізраїлю.

Проте наша країна має право очікувати від керівництва Палестини такої ж виваженої, що базується на міжнародному праві, а не на принципі свій/чужий, позиції і з питання територіальної цілісності України. І разом з офіційними спростуваннями публікації "Вестей" ми отримали доказ, що навіть ця, поза сумнівом, терористична держава прихильна до норм міжнародного права більшою мірою, ніж наш східний сусід – Росія. Ось такий, зізнаюся, несподіваний парадокс.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram