Путінська відповідь за загибель російського літака-розвідника біля узбережжя Сирії виявилася більше в галузі пропаганди, ніж у галузі реальної політики. Важливим є те, що Володимир Володимирович все ж піддався згубному впливу свого військового міністра Сергія Кужугетовича Шойгу і визнав винуватцем трагедії Ізраїль, щоб відмазати Асада – свого єдиного, хоча і не дуже вірного союзника, а заодно і не ображати російських військових, зайвий раз вказуючи їм на їхній непрофесіоналізм.

Для доказу російської версії загибелі Іл-20 російське військове відомство вкотре продемонструвало серію дивних мультиків замість конкретних доказів, на кшталт фото- і відеозйомки, даних радарів і записів переговорів на землі і в повітрі. Зрозуміло, ні Ізраїль, ні Америку подібна самодіяльність на рівні сільського клубу не переконала. У Тель-Авіві у своїй відповіді Кремлю, так само як і радник президента США з національної безпеки Джон Болтон, прямо натякнули на можливість провокації, що відповідальність за інцидент лежить на Асаді, Ірані та його союзниках, на кшталт «Хезболли». І той же Болтон попередив, що США залишать війська в Сирії для боротьби з Іраном.

Читайте також: Путін пообіцяв помститися за авіакатастрофу у Сирії

А, щоб продемонструвати свою крутизну, Шойгу (зрозуміло, з санкції Путіна) оголосив, що упродовж двох тижнів сирійські збройні сили отримають російські ЗРК С-300, поставку яких у 2013 році було зупинено на вимогу Ізраїлю.

Причому, як ясно дали зрозуміти в російському Міноборони, за діями кожного сирійського розрахунку С-300 буде спостерігати російський розрахунок. На практиці це означатиме, що, як і під час війни на Донбасі, коли треба буде показувати бойову техніку іноземним спостерігачам, поруч із нею будуть позувати асадівські шахтарі і трактористи. А ось коли справа дійде до реального бойового застосування С-300, російські розрахунки сирійців до комплексів і близько не допустять. Комплексів збираються поставити спочатку 2-4 дивізіони, а потім довести їхнє число до 6-8. Також Росія тепер буде придушувати сигнали систем наведення літаків і ракет на цілі в Сирії. На російську авіабазу Хмеймім транспортними літаками Іл-76 вже перекинули перші комплекси РЕБ. З їхньою допомогою збираються приглушувати бортові радіолокатори, системи зв'язку та управління, а також супутникову навігацію літаків, які будуть атакувати об'єкти в Сирії. Теоретично все це - погрози Ізраїлю, Туреччині та очолюваній США коаліції. Ось тільки практичне значення цієї демонстрації мізерно.

Ізраїль нітрохи не злякався російських С-300 і заявив, що як раніше атакував об'єкти Ірану і "Хезболли" в Сирії, так і продовжить це робити. Ще в Тель-Авіві заявили, що поставка С-300 дестабілізує обстановку в регіоні. І тут з Біньяміном Нетаньяху важко не погодитися. Адже навіть зовсім вже катастрофічний сценарій, пов'язаний із потраплянням комплексів С-300 у руки "Хезболли", не здається зовсім вже неймовірним. Особливо беручи до уваги, що наземні сили Ірану і «Хезболли» сьогодні значно перевершують залишки армії Асада, не кажучи вже про мізерний російський контингент.

Думаю, що якщо не Шойгу, то Путін розуміє, що зіткнення з Ізраїлем, так само як із Туреччиною і США, загрожує російським розрахункам ЗРК С-300 та екіпажам російських літаків у Сирії великою бідою. Ізраїльські збройні сили за боєздатністю в галузі звичайних озброєнь практично не поступаються американським. Тому результат зіткнення ізраїльських F-16 з російськими С-300 передбачити нескладно. Буде те ж саме, що було з вагнерівцями під Хішамом, причому досить складно буде приховати загибель російських льотчиків і ракетників (бо ефір же ізраїльтяни та американці прослуховують).

До того ж С-300 проти тієї тактики, яку застосовують ВПС Ізраїлю в Сирії, малоефективні. Низьколітаючі літаки ракета 48н, якою оснащений комплекс С-300, збиває тільки на дистанції від 28 до 38 км, а так близько до сирійської території ізраїльські літаки не підлітають. Що ж стосується російських можливостей радіоелектронної боротьби, про які говорив Шойгу, то вони з ізраїльськими непорівнянні. Та й російські літаки радіоелектронної розвідки, як показала трагедія з Іл-20, легко збиваються навіть застарілим ЗРК С-200. Тому ж бо зараз росіяни роблять ставку на наземні комплекси РЕБ.

Можна припустити, що Путін дозволив відправити зенітно-ракетні комплекси С-300 у Сирію тільки з умовою, що розміщуватися вони будуть лише на російських військових базах, використовуватися тільки російськими розрахунками і тільки в разі прямого нападу на ці бази. Проти ж ізраїльських літаків, що атакують об'єкти Ірану і "Хезболли", ці комплекси, швидше за все, застосовуватися не будуть. Але і в цьому випадку не буде стовідсоткових гарантій, що Ізраїль не спробує їх знищити.

Читайте також: Росія загрожує всім, тож і шлях до безпеки – спільний

Втім, не можна виключити, що С-300 взагалі не будуть поставлені в Сирію. Відразу після оголошення про їхню майбутню відправку Нетаньяху заявив, що домовився з Путіним про необхідність зустрічі між російськими та ізраїльськими військовими, які повинні будуть обговорити збереження механізму запобігання конфліктам між збройними силами двох країн у Сирії.

Не виключено, що Москва, щоб зберегти обличчя, задовольниться суто символічними поступками з боку Ізраїлю, на кшталт розширення безпілотних зон навколо Хмейміма і Тартуса та ізраїльської обіцянки раніше попереджати російський контингент про майбутні атаки іранських об'єктів. А після цього відмовиться від оголошеного перекидання С-300. Тоді вийде, що ці ЗРК призначені лише для дипломатичного тиску на Ізраїль, а не для того, щоб збивати з їхньою допомогою ізраїльські літаки. Наскільки ефективна буде така «ракетна дипломатія», покаже найближче майбутнє, але вже зараз ясно, що домогтися від Ізраїлю відмови від завдання ударів по Ірану і "Хезболлі" Москві не вдасться.

Для Ізраїлю питання ліквідації іранської загрози в Сирії – це питання життя і смерті Єврейської держави. І військовим шляхом протистояти діям Ізраїлю Росія не зможе. А зенітно-ракетні комплекси С-300 будуть лише провокувати сторони конфлікту на активні дії з їх захоплення або знищення, але безпеку російських військових та їхніх союзників у Сирії анітрохи не підвищать.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram