У Нідерландах лікарі зафіксували унікальний випадок рідкісного неврологічного захворювання, яке змусило 52-річну жінку з Гааги бачити у людях драконів.

Пацієнтка звернулася до психіатричної клініки, скаржачись на галюцинації, що супроводжували її з дитинства. За її словами, обличчя людей, на які вона дивилася, поступово перетворювалися на рептилієподібні: темніли, набували видовженої морди, шкіра ставала лускатою, а очі набували неприродно яскравих відтінків — жовтого, зеленого, синього чи червоного, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Читайте також: В Іспанії туристам заборонили купатися в морі через нашестя загадкових істот

Обстеження показали, що аналізи крові, електроенцефалографія та неврологічні тести не виявили патологій. Водночас магнітно-резонансна томографія виявила пошкодження у ділянці сочевицеподібного ядра мозку, які могли бути наслідком старих мікрокрововиливів або кисневого голодування в перинатальному періоді. Лікарі припустили, що саме ці зміни вплинули на роботу вентральної затилково-скроневої кори — зони, відповідальної за розпізнавання об'єктів та облич.

Медики діагностували у жінки прозопометаморфопсію (ПМО) — рідкісний синдром, при якому людські риси спотворюються у сприйнятті пацієнта. У деяких випадках змінюється лише половина обличчя, у інших — усе. Такі ілюзії можуть надавати людям «демонічного» вигляду. Випадок жінки є винятковим тим, що вона бачила саме «драконячі» риси, що раніше в літературі не описувалося.

Читайте також: 6-річна дівчинка не отримала паспорт через те, що її назвали на честь персонажа "Гри престолів"

Спершу пацієнтці призначили вальпроєву кислоту, яка зменшила зорові галюцинації. Згодом у неї з’явилися слухові порушення, і лікування змінили на ривастигмін — препарат, що використовується при хворобі Альцгеймера. Така терапія знизила інтенсивність симптомів до контрольованого рівня. Через три роки жінка повідомила, що змогла відновити роботу та покращити соціальні контакти.

За даними медичного огляду 2021 року, у світі за останнє століття зафіксовано лише 81 випадок ПМО. Більшість з них тривали кілька днів або тижнів, тоді як симптоми нідерландської пацієнтки проявлялися десятиліттями.