Що ж, друзі, насичена українська кіноосінь не зупиняється ні на мить. Від сьогодні у широкий прокат вийшла ще одна українська стрічка "Донбас" Сергія Лозниці.

Головне у фільмі, мабуть, те, щоб розвінчати пропаганду малоросі. Показати світу неприкриту правду.

Що можу сказати про стрічку, так це те, що вона не має головного героя. Ще вона немає сюжету. Ну як немає. Є низка сюжетних ліній, але лише кілька з них мають якесь продовження. Більшість же – це просто якісь уривки з життя людей.

Фільм ще має таку штуку, як обрамлення. Як фільм починається – так і закінчується. Цікавий режисерський хід, тим більше в ситуації от коли немає конкретного героя і конкретного сюжету.

Читайте також: "Фільм гідний, аби його висувати на Оскар!" – глядачка про фільм "Донбас"

Ще фільм трохи не про Україну. Ну як, події то відбуваються на території України, але там інше правітєльство, малоросії. І про це увесь фільм. Про їх життя, побут, їх діалоги і життєві принципи. Словом – повний каламбур та балаган. Дивитись гидко, за фільм почервоніла, як буряк (мабуть, бо себе ж зі сторони не бачила).

Ще штука одна неприємна є – стрічка фактично повністю російською (але зловила себе на думці, що я би не хотіла б чути ті усі діалоги українською, ну його, це стрьомно), шкода лише, коли немає титрів української. А от їх не було. Щоправда мене чемно перепитали, чи треба мені титри англійською, бо їм в кінотеатр прийшло дві версії, адже фільм знімали немовби не лише українці (почали мені пояснювати працівники залу в кіно), я попросила з українськими титрами – тир-пир, а нема. Ну ок... але ж... блін....

Читайте також: Документалка про Донбас потрапила на розгляд премії "Оскар". ВІДЕО

На сам кінець хочу відмітити, що стрічка більше фестивальна, ніж для широкого глядача. Не знаю чи усім прийде до смаку. Мені було цікаво дивитись. Хоч в більшості не дуже приємно.

Фільм стане цікавий для тих, хто переймається сучасними подіями на Сході країни, тим, хто в курсі, як там і шо – щоб порівняти з тим, як то побачила творча група. Хоч це і повнометражний художній фільм (аж на 2 години, карл!!), але, як на мене, цілком претендує на документалістику. Принаймні витримана стилістика документального кіно. Щоправда з акторами. Словом – дуже цікавий жанр вийшов.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram