Свобода...

Як багато сенсу у цьому слові... 

І прихованого, і відкритого. Хтось взагалі не знає що це. А хтось інший готовий життя своє віддати у боротьбі за Неї.

Для того щоб пізнати смак Свободи, з нею треба з'єднатися, не інакше. Пізнання – це завжди з'єднання. А не з'єднавшись з Нею – ти ніколи Її не пізнаєш, як би тобі Її не змальовували...

Читайте також: Чому в наших школах суцільні фальш і брехня?

Свобода – це Божий дар, який можна дуже легко втратити. А втративши Її, ти розумієш, що втратив абсолютно все.

Вона завжди з солоним присмаком. Невідомо чому: чи то від сліз, чи то від поту. Чи може від крові... А може від усього разом...

Читайте також: Незалежна віра для незалежної України: Томос потрібен навіть атеїстам

Вона завжди пахне димом. Димом поля битви, димом вівтарного ладану, димом сигнальних вогнів, димом переможної ватри. Димом Перемоги завжди пахне Свобода! Бо Перемога і Свобода – це рідні сестри, якщо ви не знали. Найрідніші. Вони завжди поруч. Тільки Свобода приходить трохи пізніше за свою сестру. Не тому що вона некваплива, зовсім ні. Вона дорогою оплакує своїх дітей, які лежать у полі, які щойно за Неї загинули...

Тому вона і солона, і тому завжди пахне димом...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram