– Всі чули, що в Керчі було? Що будете робити, якщо в школі почнеться стрілянина? – спитав на останньому уроці. У відповідь – різноголосся: "Втечу! Поліцію викличу! Сховаюсь!"

– Тут нема єдиної правильної відповіді. Для початку розберемо, чому взагалі таке явище виникло, і наскільки воно поширене. Погугліть дома list of school shooting, і ви дізнаєтесь: 

1. в США це вже велика проблема – в школах стріляють майже щодня;

2. вирахувати стрілка заздалегідь – не виходить. Вони бувають з усіх верств населення, цілком нормальні і успішні. 

3. заборони на володіння зброєю – теж не спрацьовують. Школярі крадуть зброю у батьків (Москва, 2014 р.), або ж нападають з ножами-топорами (теж РФ, січень 2018-го).

Читайте також: Каждый должен иметь право на самозащиту: обществу угрожают не владельцы легального оружия, а психопаты и экстремисты

Найголовніше: якщо людина вже прийшла в школу зі зброєю – це вже ходяча машина для вбивства. Він знає, що йому не жити, тому часто сам себе вбиває, під кінець. З ним не домовишся: "Чувак, відпусти мене, ми з тобою в футбол грали". Це психопат, який спеціально обрав місце для вбивства беззахисних жертв (така людина ніколи не піде туди, де може отримати кулю у відповідь).

Якщо такий нелюдь опиняється в закритому приміщенні з купою людей, він спробує методично повбивати усіх (як було в бібліотеці школи Колумбайн в США – це одна з найвідоміших трагедій). І тут вже питання до вас: чи будете ви терпляче чекати під столом, поки вас підстрелять – чи спробуєте чинити опір.

У стрілка в Керчі був чотиризарядний дробовик, а патрони в сумці були навіть не розпечатані. Це означає, що йому треба було робити паузи в стрільбі – не менше хвилини! 

– Я б його вирубив!... – каже один із хлопців, боксер.

– Віршик з мого дитинства, для надто хоробрих: 

"Девочка Оля дзюдо занималась,
В драку однажды бесстрашно вмешалась.
Все с этих пор к ней внимательны были
Вставили зубы, костыль подарили".

– Хлопці, тихіше! Як на мене, то краще не кулаком в щелепу, а стільцем по потилиці. І не одиночна атака, а спланована – трьох-чотирьох людей. В Ізраїлі, до речі, повно терористів-арабів, і вони користуються не дробовиками, а автоматами. Однак дуже часто є люди, які нападають на стрілка – і знешкоджують його! Бо психопати розраховують на стан паніки своїх жертв, і часто розгублюються від зустрічної агресії.

– Та всі повсикаються! – доноситься із задніх парт. 

– Щодо паніки. Скажу відверто: коли поряд стріляють з вогнепальної зброї – так, часто буває тремор. Це коли руки трусяться і дихалка, як після стометрівки. Я знаю, що в АТО у хлопців був "тунельний синдром" – коли бачиш тільки те місце, звідки загроза. З нами тут на Троєщині живе один із кіборгів, Жора Турчак – справжній командос, дуже крутий десантник. Так він розповідав, що в один із перших обстрілів просто закляк – не міг поворухнутися, вилізти з підвалу. 
Ви повинні знати: це все нормально! Так природа зробила – це механізм "бий-втікай". Мозок ссавців викидає в кров гормони, щоб ми могли адекватно реагувати на загрозу. І головне слово тут – АДЕКВАТНО! Пам’ятайте, що втекти-сховатись – не завжди варіант.

– Далі поговоримо не тільки про стрільбу у школі, а ширше – як себе вести, коли поруч чуєте постріли, вибухи і крики. Погугліть mass shooting – в США це відбувається щодня, і у нас теж існує шанс потрапити під кулю, на вулиці чи десь в ресторані (в школі – це все ж таки ще рідкість, на щастя). 

Тут є загальні правила:

1. Будьте морально\психологічно напоготові ("жопа десь поруч"). 

В країні йде війна, як мінімум 400 тис. одиниць зброї "втекло" з фронту (цитата за військ. прокурором Матіосом). Єрефія в будь-який час теж може щось утнути. 

Підозрілі вибухи поруч – можуть бути петарди, чи відірваний глушак. А можуть бути – гранати, чи постріли з калаша. Краще "пєрєбдєть", чим залізти в халепу через неуважність і байдужість. 

Більшість вчителів і учнів в тому ж Колумбайні не сприймали серйозно і стрілянину, і двох відморозків зі зброєю. Вважали це розіграшем, шукали приховану камеру – аж поки не отримували кулю…

2. Якщо на вулиці почалася стрілянина чи вибухи, перша необхідність – впасти, (НЕ БІГТИ!), і відповзти в укриття – у під'їзд, наприклад. Зателефонувати 102. Не ваша задача – розбиратися, хто і в кого стріляє, що там вибухає.

3. Якщо ви вже в безпеці і можете оцінити обстановку – допоможіть тим, хто поводиться неадекватно. Жінки, діти чи пенсіонери будуть в паніці бігати і наражатися на кулю. Хочете бути героями – врятуйте інших.

4. Якщо ситуація безвихідна (нема куди втекти і де сховатися, і ви станете наступною жертвою вбивці-психопата) – дайте відсіч. Домовтесь з іншими людьми на координовану атаку (наприклад, якщо в барі – закидайте покидька пляшками).

– А тепер конкретні ситуації.

№1: Сидите в шкільній їдальні, заходить терорист з автоматом. Сховатися нема де, шкільні меблі легко прострілюються…

– Під стєночку – і не відсвічувать!

– Не раджу. Якщо автомат, може бути багато пострілів, а рикошети йдуть якраз по стінах. Я б радив впасти і повзти на кухню: там є вихід, і декілька кімнат, де можна зачинитися. 

– А через вікно?

– Лише якщо ви точно знаєте, які вікна там відкриваються. Запам’ятайте, це вам і при пожежах стане у нагоді: ви не зможете швидко вибити склопакети! Це тільки у фільмах герої стрибають рибкою у вікна, в реалі – руки зламаєте чи поріжете, а скло не вивалиться. 

– А стільцем?

– Ніжка стільця проб’є діру посередині, а скло по краях все одно не дасть вам вилізти. В ідеалі, склопакет треба з хвилину бити молотком (якого у вас немає). О, це вам домашнє завдання…

– ЩО??? Вибити в школі вікна? – ніколи не бачив у своїх учнів стільки ентузіазму. 

– Ні! Завдання – перевірити і запам’ятати, які вікна відкриваються в їдальні і в кабінетах першого поверху!

– (спантеличені і розчаровані зойки).

– До речі, у нас ще нормальна школа! Де-не-де я бачив, що всі вікна першого поверху за решітками. Це, м’яко кажучи, неправильно. Повертаємось до mass shooting.

Ситуація №2. Ви сидите в класі на уроці, 3-й поверх. Чуєте стрільбу і страшні крики десь знизу, біля входу. 

– Піду у ваш кабінет, візьму гвинтівку…

– А-а-а. Гвинтівки замкнені, і пневматика вас не врятує проти вогнепальної зброї. Ми вже розбирали, чому навіть пневматичний пістолет не можна вважати справжнім засобом самозахисту.

– Тоді що – урок продовжувати? 

– Бігати всліпу коридорами – варіант не найкращий. Ключів від інших виходів у вас нема – а біля центрального ви чули постріли. Якщо немає диму і пожежі, я б радив зачинитися в кабінеті і викликати 102. У вас двері відчиняються назовні. Вибити замок пострілом – не так вже і легко, як у фільмах показують. За дверима можна поставити шафу, ще парти посунути – ту барикаду не так легко розібрати. Стрільці в школі шукають легку здобич, а не завали з меблів.

І домашнє завдання №2: дізнатися у кого з вчителів є ключі від запасних виходів. У вас в школі їх повинно бути 4-5. От я точно знаю, де ключі від найближчих. А ви? (чую: "Я знаю! В 12*-му! І в 12*-му є!")

Ситуація №3. У вас фізкультура на стадіоні, раптом на майданчику щось вибухає, і ви чуєте постріл, орієнтовно – з даху школи. Є такі психопати-снайпери, що засядуть десь на даху чи на вежі, і влаштовують "полювання на живі мішені".

Голоси: "Я – через паркан і до побачення!2, "Якщо стати під стіною, він не побачить!"

– Варіант "через паркан" мені подобається більше. З даху добре видно все, що під стінами. А як ви думаєте – для чого ще й вибух? У стрільця в Керчі було повно саморобних бомб. 

Голоси: "Поранити!", "Щоб паніка була!2.

– Саме так, для паніки. Попередні результати експертизи свідчать, що від тих вибухів ніхто не помер. Якщо буде паніка, люди біжать і не думають свідомо. А у вас завжди повинен бути план з декількох пунктів: що роблю зараз, що потім. 

– Може, цей план буде не найкращий – але ви не повинні перетворюватися на тварин, охоплених жахом! І домашнє завдання №3: обійти школу, і знайти місця, де б ви могли сховатися, чи де будете бігти, щоб ваш маршрут перекривався деревами та іншими перешкодами.

Читайте також: Сожрут все: россиянам показали интервью с погибшей в оккупированной Керчи. ВИДЕО

На наступних уроках поговоримо про захоплення транспорту, про теракти на ринках і в ресторанах, тощо.

А останнє домашнє завдання – на вашу уважність. Стрілянина в школі – це фінал довгої кропіткої роботи, багатомісячної підготовки. У кожному з випадків school shooting хоча б одна людина знала, що планується щось погане! Психопат не живе в вакуумі – він каже про своє незадоволення однокласникам, іноді навіть озвучує конкретні плани! А його друзі просто не звертають на це уваги…

Тож, завдання: 

1. Проаналізуйте, чи є однокласники, які часто кажуть про школу, вчителів і учнів агресивні речі. Без жартів! У психів, як правило, гумору нема. 

Якщо з гумором – то нормально, у нас в дитинстві був віршик: "Маленький мальчик нашёл пачку тола, долго горела любимая школа...". Я вам чесно скажу, школа – це чудове місце, цінуйте її! Інститут – вже гірше, робота – болото, а як одружитесь – то вже триндець!

Складіть лист учнів, у кого є доступ до зброї (через батьків, родичів). Хто любить стріляти і часто це робить.

3. Якщо хтось з пп.1 і пп.2 співпадає – подумайте, чи все зараз в цієї людини гаразд дома, в школі… Що у нього в Інстаграмі чи фб? Може, теж прославляє героїв Новоросії, як Росляков з Керчі?

Щодо ваших дорослих знайомих цей алгоритм теж працює, до речі. Будьте напоготові!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram