Чомусь читав цю статтю про еміграцію висококваліфікованих працівників з України, і мені подумалося про тунельний ефект, з яким я маю справу щодня в своїй сканувальній тунельній мікроскопії.

Що воно таке? 

Якщо Ви у реальному житті хочете перестрибнути паркан – Вам треба мати достатньо сили та енергії, аби це зробити.
За жодних умов Ви не зможете проскочити крізь нього – розіб'єте лоба.

В мікросвіті відбувається приблизно те саме – поки частинка не має достатньої енергії, вона не може перескочити з одного об'єкта мікросвіту на інший внаслідок існування енергетичного бар'єру, що ніби "паркан" убезпечує її від втечі.

Але за певних обставин, навіть маючи недостатньо енергії, вона здатна цей бар'єр подолати наскрізь, наче в ньому з'явився тунель. (так, це явище має чисто квантову природу).

Але щоб цей тунель "створити" – потрібні умови.

Тобто, аналогічно, взявши бензопилку, ми в паркані теж можемо випиляти дірку і висота паркану нас вже не цікавить.

Так от. 

Читайте також: Про що говорить місце України у рейтингу конкурентоспроможності

Для того, щоб наважитися на еміграцію з України, потрібно подолати дуууууууже великий енергетичний бар'єр, що складається з родинних зв'язків, близького культурного оточення, певних умов існування, корисних знайомств, незнання іноземної мови, інша культура нової країни, неможливість одночасного переїзду чоловіка і дружини (зазвичай спершу їде хтось один) і так далі.

Врешті-решт, просто лячно їхати в нікуди. Але люди їдуть. І еміграція посилюється.

Я стверджував і стверджую вже 5-й рік підряд: попри об'єктивні фактори типу війни та економічної кризи українські чиновники вперто створюють і підтримують "тунель", який нівелює всі можливі бар'єри для еміграції висококваліфікованих працівників.

Я казав обом попереднім міністрам фінансів, що драматичне зменшення фінансування науки в Україні продукує чудові умови для виїзду. Як та бензопилка для паркану.

Так, реформи потрібні і вони тривають. Але зменшене фінансування штовхає "на вихід" найкращих і не всі доживуть до кінця реформ.

Трагедія в тому, що у зворотній бік просте заливання сфери коштами вже не допоможе. Ніяк. Щоб створити аналогічні умови рееміграції "мізків" назад – в України не вистачить жодних коштів.

Але, замість того, аби не заводити тих вже вчених за грань виживання, штовхаючи їх до дверей, у нас з року в рік дотують косюків.

Ось цитата вченого-мігранта в Італії: "Я в Італії на зарплату можу утримувати родину, винаймати квартиру і машину мати". 

Що може мати в Україні молодий вчений з окладом згідно тарифної сітки 4-5 тисяч гривень, коли кондуктор чи прибиральниця мають ті ж гроші?
Тунель готовий.

Так, згоден, що ця стаття – це лише окремі історії окремих людей. Так, для вчених ще більшу роль грає брак обладнання та ідіотська бюрократія при закупівлі реактивів та матеріалів, отримання дозволів на поїздки закордон (привіт постанові 710, яка замінила яценюківську 65-ту).

І трохи дивно, що держстат припинив рахувати тих науковців, хто виїхав закордон в 2015 році. 

Однак я скажу, що більшість моїх молодих колег-фізиків, що полишили мій Інститут за останні 4 роки, виїхали в закордонні наукові установи.

Виїхали сім'ями. З дітьми. Тут мені ніякий держстат не потрібен.

При цьому лептонні боги та теорії несилової взаємодії почувають себе просто чудово. 

Бо в Україні важко бути вченим, а не псевдовченим.

Читайте також: Найпоширеніші освітні міфи, в які на повному серйозні вірять дорослі сучасні люди

І коли нашому уряду стане клепки зрозуміти, що ВВП країни швидко росте саме через науку та інновації, а не через курятину та баржі з кавунами, я хочу подивитися на те, як майбутній прем'єр чи президент, ким би вони не були, їздитимуть закордонами та пропонуватимуть аналогічні європейським зарплати, а їм... відмовлятимуть.

Так, бо бар'єр подолано. І він зачинився.

Що ж створить умови для "тунелю назад" читайте у статті.

Але не тре засмучуватися.

Розвинений світ є розумнішим та раціональнішим за нас на століття. Ми лише 4 роки, як незалежні. Маємо пройти цей шлях самостійно і вивчити всі помилки.

Просто дивуюсь, що тьоті і дяді в краватках за високими трибунами ігнорують (так, послухайте промови політиків і назвіть хоча б одного, з вуст якого звучить слово "наука") цю проблему.

Інджой.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram