Досить часто я відповідаю, що якщо хочете отримати точні дані щодо виробництва аграрної продукції в Україні, то звертайтесь до Міністерства сільського господарства США.

Вони мають не тільки супутники, але й можливість обробляти результати. У них навіть є люди, які відповідають за розрахунок виробництва сільськогосподарської продукції в нашій країні. Наша ж офіційна статистика, а слід за нею Уряд та Міністерство аграрної політики, оперує сумнівними цифрами. На їх підставі рахується не тільки виробництво, але й споживання українцями та експортні можливості. 

Давайте розберемо це на прикладі Білоцерківського району в 2016 році. Тоді Інститут космічних досліджень Академії наук України отримав доступ до супутникових даних декількох районів України.

Читайте також: Чому українці найбідніші в Європі?

З’ясувалося, що різниця між тим, що аграрії декларують офіційно та тим, що виробляється насправді складає до 145%!

Так кукурудзи в 2016 році в цьому районі було фактично засіяно 25,8 тис га, а державі відзвітували лише про 10,5 тис га.

Менша різниця складає по соняшнику –115%, коли Держстат отримує дані щодо 6,5 тис га, а насправді засіяно 13,9 тис га.

Площа під озимою пшеницею того року була фактично 23,7 тис га, а «до документах» лише 13,7 тис га. Різниця складає 73%.

По інших культурах різниця менша. А цукрового буряку задекларовано навіть більше, ніж фактично засіяно. Але ні по одній культурі дані не співпадають.

Це є і тіньовий сектор української економіки, який в середньому складає 40%. Ця продукція реалізується на внутрішньому ринку за готівку, або йде за тіньовими схемами на експорт.

Читайте також: Теневая экономика – рефлекс населения в ответ на налоговую токсичность

Чому в Україні неможливо зробити точні прогнози на рік по вартості продуктів? Тому що ніхто не знає скільки було вироблено, зібрано та зберігається на сьогодні. А оскільки вартість визначається попитом та пропозицією, то яка буде пропозиція точно встановити неможливо. І лише репресивними мірами зі сторони держави нічого не зробити. Необхідно спочатку ослабити податковий тягар та зробити прозорим розподілення аграрних субсидій, а потім отримати зустрічний жест у вигляді сплати податків та відкритості роботи.

Зараз є супутники, які надають безкоштовні знімки, чого раніше не було. Це Sentinel-1, із 2014 року, який знімає площу – 250x250 км квадратних кожні 12 днів, або Sentinel-2, із 2015 року, полосою по 100 км кожні 10 днів, або Landsat-8 та Proba-V.

Тобто можливість доступу вже є, але обробляти та розшифровувати треба самим. Україна на це поки не здатна. Стільки політичних питань треба вирішити, що до економіки дійдемо не скоро.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram