США ввели найжорстокіші санкції проти Ірану, однак не будуть карати своїх союзників: Італію, Індію, Японію та Південну Корею. Ці країни,після пом’якшення санкцій за правління Обами, вже встигли наростити торгівлю та імпорт з ісламською країною. Однак це лише відстрочка на короткий термін. Ці країни мають зменшити свою активність з Іраном протягом шести місяців.

Загалом, Трамп діє у властивому йому стилі, так, як він це робив в бізнесі. І найперша мета – вибити Іран з ринку торгівлі нафтою та зброєю. Адже саме республіканці в США контролюють ці сфери торгівлі.

Санкціями США хочуть зменшити апетити Ірану щодо участі у військових діях в Сирії, через що найбільше переживає Ізраїль, припинити підтримуваний Іраном тероризм і, головне, згорнути програму розробки ядерних та балістичних ракет…

Читайте також: Сговор США и Саудовской Аравии: ''бензоколонку'' всем составом отправляют в ''рай''

Кошти які Іран отримував за експорт нафти (нагадаю, що ця країна входить до числа країн з найбільшими світовими запасами нафти), використовувались нібито на розробку ядерної зброї та фінансування тероризму. Принаймні, так вважають в Білому Домі.

Також це показове шмагання – прямий сигнал іншим гравцям: США можуть в будь-який спосіб обмежити економічну активність будь-якої країни. Це сигнал Китаю і Росії. Другій, звісно, поки не варто хвилюватись, адже США не сприймають Росію як реального потенційного ворога, який, до того ж, може застосувати ядерну зброю. От Китай в цьому паззлі - основна мішень.

Цікавою виглядає реакція на американські санкції з боку ЄС. В Європі з самого початку виступали проти запровадження санкцій та виходу США з великої угоди, яка була укладена ще за каденції Обами. Ще з травня поточного року, коли Трамп заговорив про вихід з угоди по Ірану, найбільші європейські енергетичні компанії почали згортати свою діяльність так і не вийшовши на солідну і продуктивну співпрацю з Тегераном.

Читайте також: Россия станет Ираном

Загалом, європейці скептично ставляться до обмежень з боку США проти Ірану. Ба більше, вони б воліли, щоб Вашингтон не втручався у справи Європи з Іраном. Та чи це хвилює Трампа? Зовсім ні. Навпаки, активність Вашингтона проти Тегерану пов’язана також із бажанням зменшити економічну роль Німеччини та Франції. Це також видно з того, як Трамп коментує, наприклад, будівництво газопроводу «Північний потік-2», де, за його словами, Берлін веде гру подвійних стандартів: санкції проти Росії, а потім вusiness as usual, наче ніяких санкцій і не було.

У свою чергу Іран, звісно, розлючений новим пакетом заборон і обмежень, які, зокрема, стосуються енергетики, банківської сфери, судноплавства, суднобудування та фінансів. Тегеран назвав це – «психологічною війною». Санкції серйозно можуть похитнути й так складну економічну ситуацію в країні. За останні півроку ціни на основні продукти харчування тут зросли в двоє, а зарплати громадян навіть зменшились.

Президент Ірану Рухані назвав нові санкції «війною» та пообіцяв жорстку відповідь. Однак, якою вона буде, поки не відомо.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram