Всі звернули увагу на відповіді Анастасії Приходько в програмі "Рандеву с Яніной Соколовою". Ось це: "Я сама не мєстная, три дні як у політиці" – то звістно шедевр. Але чомусь нікому не резонують запитання та коментарі журналістки. Про "компроміс в питаннях, які для нас не є принциповими"; "мову, яка нам не є важлива, тому що все це спекуляція і ми бачимо, як у нас в Київі люди говорять російською і ми їм відповідаємо"; "авторитарність, яку вони хочуть, тому можна дати її в окремих положеннях закону на деякий час"; і про "максимальні права нацменшин, які є в цих регіонах".

Читайте також: Влада своєю неефективністю розгубила весь рейтинг – експерт

Пані ведуча навіть пальчики почала загинути, підсумовуючи цей власний потік свідомості: Мова та авторитетність (яка за хвилину до цього була "авторитарність"). Що означає, що слова "автономія", "автономізація" ведуча просто забула. Тому і використала те, що знайшлося. Все це не зацікавило глядачів, які зараз радіють викриттю глупства співачки в прямому ефірі. Ніякого когнітивного дисонансу не викликали також геополітичні поради від пані Яніни про "вести переговори з ними, щоб зрозуміти".

Те, що суспільство спокійно проковтнуло це інтерв‘ю у форматі "Тупий та ще тупіший" є на мій погляд найбільшим вироком всій постмайданній епосі. Основними в ньому були не відповіді Приходько, а запитання Соколової, які непрозоро натякали на "внутрішній конфлікт на Донбасі".

Читайте також: Політики активно впроваджують у суспільну свідомість ідеї про "компроміси"

Штучно сконструйований вибір між капітуляцією та "болісним компромісом" легко заходить в маси. Це запрошення бути розумними від патентованих дурнів вже нікого не дратує і не викликає обурення. Найбільша підлість під час війни – це пропаганда капітуляції.

Хочу нагадати, що минулого разу "віддати те, що нам не важливо, але важливо для них" вилилось у Харківські домовленості: "База російського флоту в обмін на сто баксів знижки".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram