Інфляція на споживчому ринку в жовтні порівняно з попереднім місяцем становила 1,7%, з початку року – 7,4%. Базова інфляція в жовтні порівняно з попереднім місяцем становила 1,3%, з початку року – 6,9%.

Нагадаю, у вересні інфляція порівняно із серпнем склала 1,9%. Після чотирьох безінфляційних місяців – травень-серпень (в липні була зафіксована дефляція) – споживчі ціни знов зростають, причому швидкими темпами: у вересні та жовтні індекси споживчих цін були найвищими цього року.

У жовтні, якщо порівнювати із вереснем, найбільш високими темпами зростали ціни по групам “Зв'язок” (на 3,3%), “Транспорт” (3,1%), “Одяг та взуття” (2,6%), “Алкогольні напої, тютюнові вироби” (на 2,3%).

Високий рівень споживчої інфляції пояснюється впливом зовнішніх та сезонних факторів, а також змінами в адміністративно регульованих тарифах. Зокрема, високими світовими цінами нафти (вартість нафти сорту Brent протягом останніх місяців знаходилась в інтервалі 75-82 доларів за барель), поступовим зменшенням пропозиції деяких овочів, зростанням цін на газ для промисловості (на 9,4-9,7% порівняно із вереснем), підняттям “Укрзалізницею” вартості пасажирських квитків (на 12%), впливом підвищення тарифів на послуги “Укрпошти” та збільшення мінімальних оптових та роздрібних цін на алкоголь. Чинником впливу на споживчі ціни було й зростання виробничих витрат (зростання цін виробників у серпні становило 1,3%, у вересні – 1,2%), яке із певним лагом транслювалося у споживчі ціни.
Подорожчання одягу та взуття є типовим для жовтня, через появу нових зимових колекцій.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися у жовтні на 2,3%, у т. ч. на алкогольні напої – на 3,2%, на тютюнові вироби – на 1,6%.

Зростання тарифів на ЖКГ на 0,6% відбулося головним чином за рахунок підвищення тарифів на каналізацію на 5,2%, водопостачання – на 4,8%, утримання будинків та прибудинкових територій – на 1,4%. 

Суттєвою складовою зростання цін у жовтні було подорожчання продуктів харчування та безалкогольних напоїв – на 1,4% (продукти харчування подорожчали на 1,5%, безалкогольні напої на 0,5%). Найбільше (на 8,8%) подорожчали овочі. На 3,6% зросли ціни на молоко та молочні продукти, на 2,7% підвищились ціни на яйця та хліб, на 2% зросли ціни на хлібопродукти, на 1,7% – на макаронні вироби та сир.

Читайте також: Потенціал зростання вартості більшості продуктів вже вичерпаний, тому вони будуть дорожчати меншими темпами, – Дорошенко

Спостерігається серйозне зростання вартості продовольчих продуктів, регулювання (декларування) цін на які було скасовано з липня 2017 року постановою Кабінету міністрів №394. Так, ціни на продукти харчування за січень-жовтень 2018 року зросли у порівнянні із січнем-жовтнем минулого року на 12,2%. Оскільки в структурі споживчого кошика висока питома вага саме витрат на продукти харчування, скасування декларування цін на продовольство в значній мірі впливає на споживчу інфляцію в Україні.

Як я неодноразово зазначав, сповільненню споживчих цін сприятиме комплексний перегляд політики ціноутворення на продукти харчування. Зокрема, вважаю за доцільне наступні заходи:

– впровадження пониженої ставки ПДВ на продукти харчування;

– запровадження за аналогією з європейськими країнами, максимальні торговельні націнки: максимальна націнка на продукти не повинна перевищувати 15% від ціни виробника, на звичайні товари – не має бути вищою за 30% від ціни виробника. На імпортні товари – не більше 30% від митної ціни. Зазначу, що основним принципом регулювання цін у розвинених країнах є обмеження норм прибутків підприємств соціального-значущого виробництва на певному рівні та введення штрафів за перевищення такого рівня;

– забезпечення державного контрою за ціноутворенням на споживчому ринку України (відновлення роботи Державної цінової адміністрації).

Окремо наголошую на необхідності вжити дієвих заходів з демонополізації економіки України.

У ІІІ кварталі 2018 року споживча інфляція помірно сповільнювалася (до 8,9% р/р у вересні), наблизившись до верхньої межі цільового діапазону, встановленого Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу (6,5%±2 п.п. станом на кінець ІІІ кварталу 2018 року). Однак, розширення споживчого попиту, високі темпи зростання заробітних плат, нещодавнє стрімке зростання цін на нафту, відображатимуться на споживчій інфляції у IV кварталі поточного року. Складається ситуація, за якої пріоритетна ціль НБУ щодо зниження споживчої інфляції до 6%±2 п. п. у поточному році, як це визначено Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу, скоріше за все, не буде досягнута.

Серед основних чинників немонетарного характеру, що можуть негативно вплинути на інфляцію у листопаді:

– можливе зростання вартості пального в разі підвищення світових цін на нафту;

– збільшення цін на послуги ЖКГ через підвищення вартості природного газу для населення з 1 листопада;

– зростання цін на послуги зв'язку через підвищення тарифів “Нової пошти”.

Серед основних чинників немонетарного характеру, що можуть позитивно вплинути на інфляцію у листопаді:

– тенденція до уповільнення цін виробників (протягом липня-жовтня, зокрема в жовтні ціни виробників зросли на 0,3%).

Вплив НБУ на рівень інфляції істотний, але він не має визначального значення. Грошові відносини не відірвані від інших сфер економічного життя. Дії, що проводяться в межах можливостей Нацбанку, без інших комплексних заходів не дадуть належного ефекту. Підвищення ставки рефінансування  – а це головний інструмент Нацбанку в боротьбі з інфляцією – в умовах монополістичної структури ринку не забезпечить зниження інфляції до установлених річних цілей тому, що виробники-монополісти підтримують невідповідність сукупного попиту і пропозиції з метою забезпечення контролю над ціноутворенням. Посилання, що ми досягнемо поставлених цілей в середньостроковій перспективі є дещо примарним, тому що чим далі ми будемо рухатися, тим далі ця перспектива віддалятиметься.

Читайте також: Економіка України виставлена на неправильні рейки. Назву дві причини – економіст

Інфляція в Україні не є виключно монетарним феноменом. Загалом, інфляція – явище багатофакторне. У неї чимало складових. Якщо сегрегувати складові на монетарні і немонетарні, то саме немонетарних, вірогідно, виявиться більше. Й нехтувати внеском немонетарних складових у зростання цін не можна. Наприклад, тарифи національних природних монополій та інфраструктурних монополістів впливають на рівень цін у нашій країні. Впливає на ціни і вартість енергоресурсів, які ми, переважно, імпортуємо. Чи може Нацбанк сприяти стримуванню зростання тарифів вітчизняних інфраструктурних монополістів або впливати на світові ціни на нафту, газ чи вугілля? Питання риторичне.

Сильний вплив на зростання споживчих цін мають фактори, які не підконтрольні НБУ. Серед них, разом зі скасуванням регулювання цін на продукти харчування – зростання адміністративно регульованих тарифів на послуги ЖКГ, збільшення цін виробників промислової і сільськогосподарської продукції. Ці фактори діють на стороні витрат, тому НБУ обмежений у протидії зростанню цін.

Для зниження інфляції Нацбанк змушений підвищувати облікову ставку, але в період виходу економіки з кризи це має наслідком зростання вартості кредитів та зменшення обсягів кредитування економіки. Потенціал позитивного впливу збільшення облікової ставки на стримування інфляції в умовах інфляції пропозиції є обмеженим.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram