Французький президент Еммануель Макрон назвав націоналізм однією з головних сучасних загроз для світу. "Націоналізм – це зрада патріотизму", – проголосив Макрон у Парижі під час урочистостей з нагоди 100-річчя завершення Першої світової війни. "Уроками, які ми виносимо з "великої війни", не можуть бути ворожість і зневага між націями, і ми не можемо дозволити собі забути минуле", – додав президент Франції. Чи дійсно націоналізм – головна загроза для сучасного світу? Чи правильно ми розумієм саме визначення цієї ідеології?

Про це в ексклюзивному коментарі для UAINFO розповідає експерт з питань безпекової політики Василь Лаптійчук.

"Проблема в тому, що "націоналізм" не є визначеним юридичним терміном. Це з області філософії, ідеології, оціночних суджень тощо.  Кожен може "мати на увазі" щось своє. Отже, у кожному випадку слід уточнювати, що саме мав на увазі той чи той автор чи промовець.

Як на мене, то цікаве й правдоподібне визначення цього явища дав російський політичний діяч Володимир Ульянов (Ленін).  Він писав, що націоналізм – це форма опору малого народу великому, якщо той великий тисне й збирається розчинити в собі малий народ. За Ульяновим, націоналізм з’являється лише там, де є шовінізм, як форма протесту й опору, і, відповідно, зникає, якщо зникає шовінізм. Так російський політик писав у контексті власного бачення особливостей російсько-українських відносин.

У будь-якому випадку, націоналізм – це якась форма патріотизму, пов’язана з ідеями держави й/або нації або боротьбою за існування держави/нації. Чи є націоналізмом політика Ізраїлю, який намагається захистити права євреїв у власній державі й по всенькому світі? І чи добре це? Радше, так. Чи є націоналізмом прагнення українців мати власну державу як державу, що гарантує існування української нації (тобто, з власною мовою, культурою, трактуванням історії тощо)? Можливо. Чи добре це? Радше, так.

Читайте також: Кілька сусідніх держав демонстративно знущаються з України. Доходить до комічного

Чи є націоналізм у Росії на рівні федерації? Він там не може бути, бо РФ є об’єднанням кількох сотень різноетнічних племен і народів з різними мовами й релігіями. Росія натомість має чудовий розвинений і загартований століттями агресії шовінізм. Націоналізм там може бути на регіональному рівні, коли, скажімо, марійці, буряти чи татари захочуть опиратися культурному тиску з Москви, яка шляхом безумного фальсифікування історії намагається їх усіх зробити вихідцями з України (Руси). Так само поки що важко уявити націоналізм в емігрантських державах на кшталт США, Канади чи Австралії.

А Макрон, очевидно, під впливом чи то електоральних розрахунків чи що інше, вважає, що Франція повинна стати багатокультурною державою, де, власне, етнічні  французи повинні зливатися з вихідцями переважно Північної Африки й Близького Сходу й поступово утворити якусь нову "політичну націю". Але, схоже, не всім французам така перспектива подобається. Тож президент і сердиться.

Читайте також: Політолог розповів, як Росія впливатиме на результати президентських виборів в Україні

Націоналізм не може загрожувати світу, бо це лише форма опору нації з метою самозбереження. В ідеалі, у межах власної національної держави. Український націоналізм не почав війни з Росією, не роздає угорцям і румунам паспорти, в порушення законів тих країн, і не вимагає від поляків переписувати історію Польщі. Отже, це все ж таки лише форма опору, що є відповіддю на зовнішній тиск.

А те, що хтось хуліганить або всує носить смолоскипи середмістям (замість реальної боротьби) й називає себе націоналістом, не повинно впливати на розуміння терміну. Вони далекі від націоналізму десь так, як московські попи від християнства". 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram