Історики майбутнього, які вивчатимуть нашу добу, вважатимуть головною технологією нашого часу не комп'ютер, а стілець. Його вплив на наш організм виявляється дійсно величезним.

Чому в Біблії або в усіх 30 000 рядків поем Гомера немає жодної згадки про стільці? Як і в "Гамлеті", написаному 1599 року. Але вже в середині XIX століття ситуація змінюється. В романі "Холодний дім" Чарльза Діккенса стільці згадуються цілих 187 раз. Так що ж змінилося?

Ми знаємо, що сидячий спосіб життя, який іноді називають "новим курінням", погано впливає на наше здоров'я. Стільці не тільки шкідливі для нашого організму, але й так само, як забруднене повітря, є невіддільною частиною життя сучасної людини.

Коли я розпочав дослідження для своєї нової книжки про те, як створений нами світ змінює наші тіла, я з величезним подивом дізнався, якою рідкістю колись були стільці.

Читайте також: Чем опасен синдром компьютерной шеи и как избежать необратимых для здоровья последствий

Тепер вони скрізь – в офісах, поїздах, кафе, ресторанах, пабах, автомобілях, концертних залах, кінотеатрах, лікарських кабінетах, лікарнях, театрах, школах, лекційних залах та в усіх наших будинках (можу закластися, їх у вас більше, ніж вам здається).

За моїми найскромнішими припущеннями, в світі існує приблизно 7-10 стільців на кожну людину, тобто десь 60 мільярдів.

Стілець, без сумніву, можна вважати найголовнішим атрибутом антропоцену, або доби людини, як називають сучасний період розвитку нашої планети. Як і всі інші показники приходу нової ери, стільці присутні на всіх континентах.

Чому в нашому житті раптово з'являється така кількість стільців, має декілька пояснень. З одного боку, це – мода і політика, зміна умов праці, з іншого – наша непереборна жага до комфорту. Останнє не потребує пояснень в культурі, де свобода та комфорт є найважливішими стимулами рішення споживачів.

Хоча стільці подекуди починають з'являтися на початку сучасної доби (1500-1800), популярними вони стають під час Промислової революції.

Стільці, звісно, існували й до XVIII століття, але більшість населення практично не користувалася ними. Це цілком зрозуміло, адже на твердому дерев'яному стільці сильно не розсістися, а м'які крісла могли дозволити собі одиниці.

Популяризації цих меблів сприяла мода на нову культуру, запроваджену французькими аристократами XVIII століття, в основі якої був відпочинок.

Протягом багатьох століть стільці асоціювалися з владою, багатством і високим статусом. Ця ідея й сьогодні відбита в назвах посад, приміром, найвищим досягненням в академічному середовищі є керівництво кафедрою (англ. chair). Так само англійською називають голову зборів або президента компанії (chairman/woman). Ну, а найкращий стілець у будь-якому офісі, як відомо, завжди у боса.

Демократизація стільця (насамперед після Французької революції та Виборчої реформи 1832 року у Великій Британії) збігається з поступовими змінами в умовах праці.

У вікторіанську добу переважала ручна та фабрична праця. Але вже до кінця XIX століття, коли почала набирати обертів друга хвиля технологічної революції, з'явилися друкарська машинка і телеграф та розширилося використання електроенергії, ринок праці почав змінюватися.

Нова категорія офісних службовців стала професійною групою, яка зростала найшвидше. Перепис населення 1851 року свідчив, що адміністративну роботу виконували менш як 44 000 людей.

Протягом лише двох десятиліть кількість працівників на офісних посадах збільшилася більш ніж удвічі до 91 000.

Сьогодні таких працівників – переважна більшість. Протягом ХХ століття число занять, які виконують в сидячому положенні, невпинно зростало.

Сучасні люди залишаються малорухомими приблизно 75% часу

Так, у XIX столітті популярним проведенням часу стало читання романів. У XX столітті кіно, радіо та телебачення зробило наше дозвілля дедалі більш малорухомим. А потім комп'ютерні ігри та інтернет остаточно всадили нас перед екраном. Щоби займатися всіма цими речами, людині антропоцену потрібен стілець. Стілець став неодмінною частиною сучасного життя, яке просто неможливо уявити без цього виду меблів.

Дослідження, проведене фондом кардіології British Heart Foundation, свідчить, що ми проводимо сидячи в середньому 9,5 годин щодня. Це означає, що сучасні люди залишаються малорухомими приблизно 75% часу.

Читайте також: Почему спать по 6 часов в день так же плохо, как не спать вообще

І з цим пов'язано кілька серйозних проблем. Здоров'я наших кісток і м'язів прямо залежить від користування ними: вони реагують як на навантаження, так і на відсутність руху. Перше для них корисне: кістки стають щільнішими, а м'язи сильнішими. Друге, навпаки, ослаблює їх. Коли ми сидимо, спираючись на спинку крісла, більша частина мускулатури в нашій спині не залучена. І отже, не дивно, що біль у спині посідає перше місце серед причин непрацездатності в усьому світі.

Якщо ми говоримо про середовище антропоцену, ми цілком можемо класифікувати себе як людей антропоцену. І якщо люди палеоліту найчастіше гинули в дитинстві, а насильство чи самостійно отримані травми були основними причинами смерті, то сучасні люди вмирають внаслідок порушень метаболізму.

Це – діабет 2-го типу, захворювання серця та деякі види раку, які сильно пов'язані з сидячим способом життя, тобто зі стільцем.

Дослідження наслідків малоактивного способу життя, проведене 2012 року за участю 7 813 жінок, встановило, що в тих з них, хто сидів протягом десяти годин щодня, теломери (індикатор клітинного старіння) були коротшими. Тобто сидячий спосіб життя збільшував їхній біологічний вік приблизно на вісім років.

А деякі інші дослідження показують, що наслідки сидіння протягом тривалого періоду неможливо усунути невеликим фізичним навантаженням.

Ці дослідження, як і багато інших, привертають увагу до того, що нашу пристрасну любов до стільця, яка виникала відносно нещодавно, варто якомога швидше переглянути.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram