Переплюнути фільм Девіда Фінчера "Дівчина з татуюванням дракона" – непросте завдання. Чи вдалося це режисеру нового фільму франшизи?

Режисер і сценарист цілком стерпного трилера "Не дихай" Феде Альварес зважився вписати своє ім'я у франшизу, засновану на трилогії покійного шведського ліворадикала Стіга Ларссона "Міленіум". У цій серії екранізацією "Дівчина з татуюванням дракона" у 2011 році встиг відзначитися сам Девід Фінчер за сприяння акторів Руні Мари і Деніела Крейга. Перший же маленький крок на довгому шляху до широкої глядацької аудиторії було зроблено в далекому 2009 році співвітчизником Ларссона Нільсом Арденом Оплевом і його фільмом "Чоловіки, які ненавидять жінок" (так в оригіналі звучить назва роману "Дівчина з татуюванням дракона").

На дату чергової екранізації своїх пригод головна героїня серії, хакерша-соціопат Лізбет Саландер, вже мала за плечима два своїх кіновтілення. У 2009 році у шведській трилогії за її образ відповідала Нумі Рапас ("Чужий: Заповіт"), а в 2011-му її інтерфейс з подачі Фінчера втілила Руні Мара ("Вона", "Лев", "Соціальна мережа").

"Дівчина у павутинні" повертає глядача в дитинство Саландер і демонструє недвозначні нахили її батька, що заклали основи дівочої ненависті до всього чоловічого роду. Майже через два десятки років Лізбет перетворилася на таємну захисницю пригноблених стокгольмських жінок, яких регулярно б'є сильна стать. Паралельно промишляє хакерством, ганяє на мотоциклі і спить з дівчатами. Одного разу вона одержує замовлення на викрадення секретної урядової комп'ютерної програми, під час викрадення якої Лізбет і її друг, журналіст Мікаель Блумквіст, потрапляють у павутиння зі шпигунських змов, державної корупції і таємниць минулого.

Читайте також: 5 самых интересных сериалов ноября

Можна взяти на себе сміливість порекомендувати глядачеві, який дивився "Дівчину з татуюванням" від Фінчера, замість походу на звітну стрічку ще раз подивитися роботу майстра. Її сценарист, Стівен Заіллян, який написав "Банди Нью-Йорка" (2002) і "Список Шиндлера" (1993), дуже дохідливо розкривав персонажів, надавав їм правдоподібну мотивацію. Взявши на одну з провідних ролей актора, який грав Джеймса Бонда, він дуже тонко поміняв місцями "шпигуна" та "дівчину Бонда", змусивши Мару і Крейга приміряти на себе дзеркально протилежні образи. Завдяки їхнім зусиллям вимальовувався тандем цікавих героїв, які добре доповнювали одне одного. Багатошарова детективна лінія нараховувала тій "Дівчині" додаткові дивіденди глядацьких симпатій. Навіть сьогодні робота Девіда Фінчера семирічної давності заганяє "Дівчину у павутинні" під самий плінтус.

Феде Альварес зняв блідий, як колір шкіри головної героїні, фільм, здатний запам'ятатися хіба що фемінізмом, який стирчить з усіх щілин. Вирішивши зобразити сильну і незалежну жінку, автор показав... чоловіка. Саландер носить коротку стрижку, штани, п'є, курить, б'ється, стріляє, ганяє на мотоциклі і спить з дівчатами. Словом, вона типовий маскулін.

Її оточення – це суцільні хлопчики у спідницях. Слабкі і нерішучі або сильні, але тупі. Основна лінія – це пряма кардіограма інтриги. На зміну детективному трилеру прийшов посередній нехитрий бойовичок, чиї найяскравіші моменти нерозумні маркетологи розкрили ще в трейлері.

Читайте також: Что читать в ноябре: 10 новых книг на любой вкус

Тренд сумного змісту підтримує і акторська гра. Клер Фой ("Людина на Місяці") – це беземоційний ходячий манекен, який застряг у дитячій травмі. Її друг і соратник, персонаж Мікаель Блумквіст, судячи з усього, створений з марвелівського вібраніума, який поглинає будь-яку енергію. Наскільки актор Сверрір Гуднасон був харизматичний у "Борг/Макінрой", настільки ж порожнім і марним вийшов його персонаж у "Павутинні". Хотілося б кілька слів написати про головних лиходіїв, та ось тільки ті "лиходії" навіть на кілька слів не награли.

Єдине, що можна відзначити знаком "плюс" – це операторську роботу. Педро Луці ("Не дихай") вдалося розкрити засніжений Стокгольм набагато краще, аніж сценаристам – персонажів. Сніг – це повноправний герой стрічки. Він всюди. У кожному кадрі. Як і фемінізм.

"Дівчина у павутинні" – це окрема історія Лізбет Саландер, без найменших відсилань на попередні повнометражні екранізації або серіал "Міленіум". Слабкий фільм цілком і повністю паразитує на назві франшизи. Поміняй ім'я головного персонажу, і при своїй підсумковій якості картина перетвориться на сірий одноразовий продукт, що не заслуговує глядацької уваги.

5 з 10

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram