Чому українці можуть собі дозволити припаркувати автівку на газоні чи тротуарі, перекривши прохід перехожим? Або на трамвайних коліях, перекривши рух громадському транспорту? Відповідь зазвичай проста – менталітет такий.

Не поважаємо оточуючих, у нас особисті потреби, вищі, ніж у суспільства. Припаркував на коліях свій джип? "Треба було за цигарками сходити". Трамвай із півсотнею пасажирів вже тридцять хвилин не може проїхати: "Ха-ха, їхні проблеми". Припаркував свій джип на тротуарі, так, що візочники та матусі з колясками проїхати не можуть? "А де я маю паркуватися, все навколо зайняте, не можу ж до свого офісу довше, ніж хвилину пішки йти!" Припаркувався на газоні, перепахавши при цьому усе своєю двотонною колимагою? "А де я мав стати? Нехай Порошенко спочатку парковки побудує, а потім, може, й не буду ставати на газоні".

Читайте також: Три прості речі, які допоможуть, якщо автомобіль застряг у сніговому заторі

Але у дворі свого приватного будинку, власник джипу ніколи не заїде на Свій газон, ніколи не стане у Своєму дворі впоперек. Адже дружина чи мати на інвалідному візку не зможуть проїхати. У Себе в дворі він так ніколи не зробить. Коли ж виїжджає за паркан маєтку – наче совість вимикається і він робить усе, що заманеться, незважаючи на потреби інших членів суспільства.

А знаєте, звідки в нас це і чому немає поваги до того, що нам не належить? З радянських колгоспів. Там усе було спільне й усе було нічиє. Колгоспник міг дозволити собі вкрасти з поля зерно свиням, бо свині – свої, а поле – нічиє. Він міг кинути сівалку іржавіти під дощем, навіщо морочитися із перевезенням її під дах, вона ж не його – колгоспна. Люди часів колективного господарства цінували тільки те, що було біля власної хати. А що за межами їхнього паркану – байдуже, не його ж.

Побачите припаркований на газоні люксовий джип, не кажіть, що його водій рагуль. Ні, він колгоспник – людина, чия психіка деформована тоталітарною державою. Його можна лише пожаліти – він ж психічно хворий. І має розлад, що заважає розуміти перевагу суспільних потреб, над потребами окремого індивідуума.

Читайте також: Что происходит с украинским авторынком

Я наче й розумію, що людина, яка паркується на тротуарі, газоні чи на коліях має психічні проблеми й комплекси і її треба пожаліти. Але ж як іноді хочеться пробити цьому лосю колесо…

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram