MENU

Стережіться диванних психологів

8337 0

Соціальні мережі дають нам відчуття вседозволеності й вільного доступу в будь-які сфери діяльності та впливу, пише у своєму блозі на "Новому часі" журналістка Олександра Горчинська. Дистанційованість від співрозмовника, відсутність прямого контакту й можливість сховатися під вигаданим ніком і картинкою замість аватарки – дають зелене світло писати все, що заманеться, не відчуваючи будь-якої відповідальності.

Так, "експертами" стають ті, хто в реальності працює менеджером середньої ланки, листоношею, маляром, прибиральником або стоматологом. Загалом – ким завгодно, але не тим, за кого себе видає в мережі.

Звідси – цілі юрми так званих диванних аналітиків, диванних політологів і диванних економістів. Їм досить прочитати кілька статей в інтернеті, заглянути на сумнівні сайти, переглянути ролики блогерів із такою ж сумнівною репутацією, щоби зробити глобальні висновки й дати прогнози про майбутнє країни. А, може, навіть світу в цілому. Вони точно знають, хто винен в обвалі курсу валют, чому на виборах переміг той чи інший кандидат, які саме питання в політичних залашщтунках вирішуються за хабарі та хто з ким спить.

Окрема категорія диванних експертів – це так звані психологи, які можуть встановити "діагноз за аватаркою", насипати купу "ділових" порад у коментарях і розкритикувати інших просто за те, що їх думка не збігається з "експертною".

Читайте також: Казка Facebook на наших очах стала страшною

Нещодавно за наводкою однієї своєї підписниці потрапила в закриту фейсбук-групу. Її назва "Психологи і психотерапевти" ніби передбачає, що це майданчик для спілкування фахівців і їхніх клієнтів – реальних або потенційних. Я очікувала побачити там дописи, де люди, які потребують психологічної допомоги, шукають фахівців у тому чи іншому населеному пункті, анонси психологічних груп і тренінгів, корисні статті на тему, ну, і щось на кшталт.

Реальність виявилася куди сумнішою. Так, там дійсно є справжні психологи-практики, але не тільки. Члени цієї спільноти, переважно жінки, виливають душу з абсолютно різних приводів і просять поради аудиторії.

Таке відчуття, ніби це ті, кому з якоїсь причини просто не вистачає коштів або можливостей на реальний сеанс психотерапії. Або ті, кому ні з ким обговорити труднощі у своєму житті в живій розмові десь на кухні за чаркою чаю. Припускаю, що таке і справді буває, адже в усіх – абсолютно різні життєві обставини. Можливо, комусь і справді просто потрібно вимовитися, й це зрозуміло. Але до чого це призводить?

Виходить, що люди приходять у нібито спеціалізовану групу з якоюсь проблемою чи питанням, які потребують термінового вирішення. А замість справжньої, кваліфікованої допомоги отримують у найкращому разі поради, в основі яких – безапеляційні "ви повинні" або "вам треба". У гіршому – закиди від "диванних психологів". Маніпуляції, приниження та неконструктивна критика, що базується на суб'єктивних переконаннях, можуть лише завдати додаткову травму тому, хто попросив про допомогу.

Замість розбору ситуації та причин, через які виникла проблема, і власне пошуків шляхів її вирішення – переконання, що "сам винен/сама винна". Замість з'ясування додаткового контексту і прояснення деталей – спроби стригти всіх під один гребінець, спрощення проблеми на кшталт: "Не подобається – просто йдіть". Так, ніби в житті завжди все просто й однобоко.

Читайте також: Гірка правда про наших так званих політологів

Нерідко серед цих диванних психологів виявляються люди, що самі потребують допомоги, які не здатні самостійно навести лад у власній голові. І навіть якщо людина, яка залишила коментар із порадою, дійсно називає себе психологом, пише про це на своїй сторінці та вказує, що має відповідну освіту, це ж іще зовсім нічого не означає. Ми всі чудово розуміємо, що соціальні мережі дають нам необмежені можливості. Періодично в друзі можуть стукати Мона Ліза, Тарас Шевченко чи Алла Пугачова, але це не означає, що вони – справжні.

То кому піде на користь така "терапія"? Кому стане легше, якщо один розкритикує, а інший самоствердитися за чужий рахунок? І чи усвіддомлюють свої дії люди, що так прагнуть сторонніх порад?

На будь-якому білборді або в рекламному ролику про лікарські препарати внизу є виноска: "Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров'я". Але навіть це не заважає фанатам нетрадиційної медицини пити гас від застуди й лікувати рак настоєм чайного гриба. У тому ж, що стосується профілактики психологічного здоров'я, ніяких спеціальних виносок немає. Все це лише підживлює невігластво й культивує переконання, ніби звертатися до реальних фахівців зовсім не обов'язково, а проблеми можна вирішити через коментарі в інтернеті.

Як то кажуть, кожен коваль свого щастя. Ваше здоров'я – як фізичне, так і психологічне – у ваших же руках. І тільки вам самим вирішувати, кому його довірити. Не довіряйте його шарлатанам і маніпуляторам.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Олександра ГОРЧИНСЬКА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини