The New York Times опублікувала дуже довгий лонґрід про Facebook. Осилив лише завдяки безсонню.

Називається Delay, Deny and Deflect: How Facebook’s Leaders Fought Through Crisis.

Із матеріалу видно дуже багато цікавого.

І те, що таке бути лідером в умовах кризи. І те, як захищати свою монополію під час кризи. І те, як ФБ платить піарникам, аби валити конкурентів.

Як наймає лобістів, щоби стримувати спроби запровадження державного регулювання ф уникати незручних запитань від влади.

Читайте також: Гібридна протидія фейкам і маніпуляціям

Як фінансує розгін конспірологічних теорій, що Джордж Сорос фінансує тих, хто критикує Facebook. Хто б міг подумати, що Facebook, слідом за Росією, Угорщиною та деякими іншими країнам, цапом-відбувайлом своїх проблем призначить Сороса.

Як замість відповіді на критику звинувачує критиків в антисемітизмі.

Як керівники ФБ намагалися уникати згадок про Росію, коли вже було зрозуміло, що це Росія. Робилося це, щоб відчайдушно балансувати між демократами та республіканцями.

Але найцікавіше там інше – логіка ухвалення рішень керівництвом Facebook.

Складається враження (буду дипломатичним), що є в цій логіці мотиватор сильніший за турботу про свободу слова, інтереси користувачів, спільнот і глобальної соціальної спільноти як такої.

Цей мотиватор – жорсткі бізнес-інтереси компанії, які понад усе. У буквальному сенсі.

Читайте також: Соцмережі занадто повільно реагують на виклики інформаційної війни

І в цьому немає нічого сенсаційного чи поганого. І це не привід видалятися з Facebook. Це просто треба знати та відповідно ставитися до улюбленої соцмережі й інших онлайн-платформ, які пообіцяли людям казку, й люди її купили.

Проблема в тому, що якщо ти маєш два мільярди користувачів, знаєш про них більше, ніж вони самі про себе, та створив ідеальний простір не лише для "мімімі" та правди, а й для ненависті та брехні, то ти не можеш бути просто компанією.

Ти береш частку відповідальності за цей світ. І це важкий тягар. І не видно, щоби Facebook дійсно міг із ним впоратися. Хоча частково й намагається.

Казка Facebook на наших очах стала страшною. І тепер вона стає такою для автора казки – Марка Цукерберґа. Важко бути богом соцмереж. Це факт.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram