Попередньо ухвалені зміни до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) набрали конституційну кількість голосів – 311. Але до остаточного рішення ще треба пройти немалий шлях. Президент Петро Порошенко називає дату ухвалення – лютий 2019 року. Це цілком реально, оскільки остаточні зміни ухвалюються на наступній сесії Верховної Ради, а вона розпочинається 5 лютого 2019 року.

До законодавчих змін шлях коротший, а ось до доєднання України до ЄС та НАТО човгати нам ще довго і складно. Всі розуміють, що це, на сьогодні, просто лозунг, просто передвиборчий плюс Порошенку у перегонах за другий термін. Також це політичний маяк – що Україна (нехай на словах та заклинаннях) все ж віддаляється від Росії.

Читайте також: Именно Майдан смог поставить крест на кремлёвских потугах как-то влиять на Европу, – мнение

Голосування за попередні зміни до Конституції не стало несподіванкою. В повному складі не підтримала рішення фракція "Опозиційний блок", і це також – лакмус. У них свій напрямок – до Росії. При цьому 21 депутат з цієї фракції проголосував проти рішення про курс на ЄС і НАТО. Серед них – депутати з обох "половинок" "блоку". Ця ситуація чітко засвідчує, що в цих політичних осколків нема жодних ідеологічних розходжень, а лише різні куратори одного центру, який точно не жадає бачити Україну ні в ЄС, ні в НАТО.

Втім, слід зазначити, що і в цьому питанні в нас все робилося, як завжди, через пень-колоду. Адміністрація президента кілька днів "штурмувала" Конституційний суд, щоб він надав позитивний висновок, оскільки там були різні підходи до даного питання.

Зокрема, щодо юридичного формулювання змін, які вносилися. Кілька днів проходили безрезультатні зібрання, аж поки у четвер не видали на-гора рішення, яке швиденько проголосували в Раді. Здавалося, чому так поспішати? Адже попереду ще є сесійні тижні в грудні. Один з депутатів з цього приводу пожартував: "Треба розуміти, що після ухвалення бюджету на наступний рік, де кожному щось виділять, зібрати депутатів на засідання буде непросто".

Тобто парламентарі зануряться у різдвяні й новорічні приготування, і на роботу в них не буде часу. У той же час, ситуація показала, що про самостійність Конституційного суду говорити не доводиться. Цікаво було і спостерігати за виступом Порошенка у Верховній Раді, та реакцією на його слова сесійної зали. Адже гарант намагався побільше звинуватити опонентів в підспівуванню Росії, а "звинувачені" вигукували з місця на його адресу, що слід би президентові пам’ятати, з ким він сам був у важкі для України часи, натякаючи на роботу Порошенка в команді Януковича.

Попри те, що Верховна Рада, врешті, підтримала президентський законопроект, до того у залі були суперечки. Наприклад, ті, хто тягнеться до Росії, при обговоренні змін до Конституції знову вели про своє. Мовляв, з таких питань необхідний референдум, адже вступ України до НАТО підтримує менше половини населення, а до ЄС – трохи більше половини.

Втім, хіба про це говорити людям, які без жодних референдумів здавали незалежність України Росії, зокрема, через угоди щодо розміщення Чорноморського флоту в Криму?

Читайте також: Почему в Европе хотят создать единую европейскую армию

Також мова йшла про доцільність вилучення з "Перехідних положень" Конституції пункту про те, що використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою.

По суті, це відмова від розміщення Чорноморського флоту Росії. Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко повідомила, що очолюваний нею комітет пропонував формулювання: "приєднання України до Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949 року, співпраця між Україною і Організацією Північноатлантичного договору визначатиметься міжнародними угодами та домовленостями, відповідно до яких на території України можуть перебувати військові формування держав-членів НАТО та розміщуватися об'єкти інфраструктури Альянсу, на умовах, визначених договірними сторонами".

"Тобто, до моменту вступу України до НАТО ми дозволяємо і, зокрема, в змінах до Конституції це прописуємо, – розміщення баз", – сказала Гопко.

Оскільки перспектива вступу України в НАТО поки що дуже сумнівна, це дало б можливість розміщення в Україні НАТОвських баз, що стало б військовою підстраховкою для України. Але, за словами Гопко, переконати нікого не вдалося.

Це і не дивно. Адже часу на такі правки немає – вибори стукають у двері, а електорату треба продемонструвати гарну картинку "реформ". Все решта – деталі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram