Як упоратися з плітками
Суспільна думка може суттєво нашкодити нашому життю. Як із цим боротися?
Немає єдиної відповіді на питання: «Як припинити зважати на думки оточення». Все, що стосується тверджень, здогадок суспільства, пов'язане з будовою вашого характеру, емоційністю, сприйнятливістю, чутливістю. Я, наприклад, дуже чутлива і мене легко образити. Це правда. Мене досі, незважаючи на мільйони передплатників, може добряче вибити якийсь образливий коментар.
Тож головне – це питання вашої вразливості. Я, як людина, що з ранку до ночі занурена в те, що мене обговорюють, намагаюся над цим працювати. Тому що я дійсно вважаю, що громадська думка не має жодним чином на вас впливати.
Читайте також: 10 фактов о психике, о которых еще не писали в учебниках
Розкажу одну історію, дуже просту і банальну, але показову. Звичайна школа, звичайна викладачка математики випадково почула в учительській про те, що її обговорюють: «В Олени великий і кривий ніс». Олена, загалом теж комплексуючи через свого носа, розуміє, що раз це всім видно – потрібно щось робити. Бере кошти в борг, вирішує вдатися до операціі, все проходить не надто невдало – щось із перегородкою та формою вийшло не дуже. Загалом – дупа в Олени, а не ніс. Приходить Олена до школи після відновлення, а колеги у неї запитують: що сталося? Вона відповідає: «Так, я переробила. Чула, що ви тут в учительській обговорювали мій ніс». – «Твій? Та ні, це я розповідала про свою сусідку Олену».
Дуже примітивна ситуація, але вона чимало що доводить і показує.
Ми чуємо своє. Суспільна думка – це прямий удар по ваших комплексах. Ви чуєте і розпізнаєте те, що у вас самих болить.
Ви витрачаєте настільки багато часу для "перетравлення" того, що про вас сказали, подумали – до чого це все призведе, що ви відволікаєтеся від реально важливих справ у вашому житті: сім'ї, роботи, хобі, задоволень. Ви даруєте людям, які просто ляси точать, найцінніше, що у вас є, – час вашого життя. Якщо ви впускаєте суспільну думку у ваше життя, ви ще й конкретно можете собі нашкодити – не тільки із зовнішністю, а й з роботою, і особистим життям. Вдумайтеся, яка це колосальна помилка. Ви проживаєте своє життя, а люди при цьому просто теревенять.
Читайте також: Из наблюдений за людьми творческих профессий сделал неутешительные выводы – психолог
До речі, маю ефективний прийом, за допомогою якого я відновлююся. Я відкриваю стрічку в Facebook – аналог суспільної думки. Кожен із постів там можна обговорювати годинами, але ми цього не робимо, тому що маємо власне життя. Тобто ваше життя для когось – це лишень стрічка у Facebook. Ніхто не обмірковує її так, щоб вона кардинально впливала на перебіг чиїхось подій і тверджень. Люди витрачають на вас або вашу подію рівно півтори секунди свого життя і прокручують далі. Так чому ви мусите віддавати більшу частину свого життя, турбуючись про те, що ж ці люди про вас скажуть?
Живіть своїм життям. Не впускайте туди нікого. Наповнюйте її розмаїтими барвами. Умійте ділитися горем і радістю – але тільки з тими, кому це дійсно важливо. І не зважайте на суспільну думку, нехай вам буде байдуже до неї.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки