Зараз в Україні розгорнуто нову пропагандистську хвилю щодо необхідності зняття мораторію на продаж земель с/г призначення. Її почали пов’язувати з тим, що Україні потрібно буде у 2019 році виплачувати міжнародним кредиторам близько 15 мільярдів доларів, і запити різних зовнішніх на українські землі зросли.

Оскільки попри різні маніпуляція більшість громадян України проти продажу с/г земель, то аферисти різних мастей почали робити спроби обійти мораторій за допомогою різних судових інстанцій. А в пропагандистських цілях проголошують кілька міфів:

1) ринок землі забезпечить створення нових робочих місць і надходження інвестицій;

2) економічно збагатить українське селянство;

3) дасть великий поштовх розвитку економіки загалом. І це в умовах, коли земля недооцінена, фермери, український малий і середній бізнес не мають необхідних коштів для придбання землі (але їх мають олігархічні та сумнівні закордонні структури), в країні практично не працює судова система, зберігаються великі адміністративні зловживання.

Читайте також: Експерт: В Німеччині один гектар землі обробляють дві людини, а в Україні – дванадцять

Щодо першого міфу, то скуповування земель великими власниками якраз обернеться розоренням великої кількості дрібних фермерів і товаровиробників, а тому зросте лише безробіття. А великим міжнародним економічним структурам не потрібними будуть і українські сільські поселення і сільське населення загалом. На першому етапі скуповування буде здійснюватися задля спекуляції, тому говорити про інвестиції нема підстав.

Щодо другого міфу: в умовах економічної кризи землі захочуть придбати за безцінь, тому реально говорити не про збагачення, а про втрати. І щодо третього, то очевидно, що монополізація і олігархізація сільського господарства призведе лише до зубожіння сільської місцевості. 

Є і загальнодержавні небезпеки: сільськогогосподарські угіддя становлять майже 70% території України. І якщо їх скуплять орієнтовані різні закордонні структури групи, дуже ймовірно й на Росію, то виникне ситуація, що ми можемо опинитися «на нашій, не своїй землі», а це може обернутися загальнонаціональною бідою.

Читайте також: Emerging Europe: Благодаря новым технологиям сельскохозяйственное производство в Украине может быть удвоено

Скуповування земель різними зовнішніми середовищами може поєднуватися й з реалізацією різних антиукраїнських геополітичних проектів, зокрема, щодо приєднання українських земель до інших держав чи створення в Україні нових територіально-політичних утворень, чого категорично не можна допустити. Посилання на те, ніби в законодавстві можна зазначити, що землю зможуть купувати лише громадяни України, просто смішні. Хоча б тому, що весь великий бізнес, багато урядовців мають подвійне чи потрійне громадянство. А ще підставні особи, фіктивні фірми і т. п. Іноді говорять, мовляв, чомусь спекулятивного скуповування земель не сталося в часи Австро-Угорської імперії, не розуміючи, що ми живемо в сучасному глобалізованому світі, в якому використовуються зовсім інші геополітичні й геоекономічні технології. Тому на сьогодні продаж землі – це не просто здача державних інтересів, але позбавлення перспектив всього суспільства. І ті політичні партії і політики, які голосуватимуть за це, мусять знати вагу прийнятого рішення. 

І ще треба пам’ятати, що земля – це не вироблений продукт, а загальнонаціональне багатство. І це єдине велике багатство, яке ще залишилось в Україні і не належить олігархам та різним кланам, пов’язаним з сумнівними міжнародними структурами.

Його значення в сучасному світі лише зростатиме (звідси й величезні міжнародні апетити). А тому, враховуючи всі передумови, найкраще не ставити питання про продовження мораторію, а конституційно заборонити продаж земель сільськогосподарського призначення.

Водночас в Україні вже є кілька мільйонів власників паїв і дехто вже зараз бажає їх продати. То як тут бути? В цих умовах український парламент мав би створити спеціальний банк чи комісію, які від імені держави мала б право купувати такі паї.

І що ще на сьогодні актуально в цьому аспекті – це оптимізація оренди і можливість створення ринку оренди.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram