З настанням холодів французи, точнісінько як українці, готуються з жахом дивитися на фантастичні цифри платіжок. Тут теж зростають тарифи. Можливо, не так стрімко, як в Україні, однак перед тим, як увімкнути додатковий обігрівач взимку, французи завжди думають двічі. Про це пише у блогах "ТСН" Марія Єщенко. 

Опалення: коли +19 – це максимум 

Я пишу цю колонку у двох светрах і теплих шкарпетках у середньостатистичній паризькій квартирі, тобто такій, де взимку тепліше за +19 не буває. На вулиці поки що лише +5, однак ще кілька тижнів, і вночі буде -5.

Опалювальний сезон почався 15 жовтня, але будинок, в якому я знімаю квартиру, належить до так званого змішаного типу. На практиці це означає, що з 15 жовтня до 15 квітня у будинку вмикають центральне опалення — у моєму випадку газовий бойлер, який гріє поверхи і вестибюль. Кожна квартира оснащена електричними радіаторами, які можна не вмикати взагалі, або вмикати і самостійно регулювати температуру. Тобто платити доводиться двічі — обраному постачальнику за обігрів помешкання і окремо за опалювання будівлі.

Подруга, у якої опалення тільки центральне, платить лише раз, але у її квартирі стабільно +19, не більше. І вона постійно скаржиться, що від можливості самій виставляти температуру не відмовилась би. Звісно, можна купити обігрівач, однак від того збільшиться квитанція на електроенергію. Я добре запам'ятала першу зиму у Парижі, коли нагріла квартиру до свого "українського стандарту", запрограмувавши усі обігрівачі на +25.

А ще краще я запам'ятала рахунок за електроенергію, який прийшов мені за той "теплий" місяць — 70 євро (втричі більше, ніж я плачу зазвичай). Після цього взимку я радіатори вмикаю лише на мінімум. Кажуть, у холоді шкіра довше молодою залишається (і тепер я розумію, що саме ця думка гріє моїх друзів-французів, які теж опалюють за програмою мінімум).   

Читайте також: Эксперт: В отопительный сезон платёжка за небольшую квартиру будет от 3000-3200 грн.

Можна сказати, що мені просто не пощастило з типом опалення у будинку — у квартирі все на електриці, а отже, дорого — приблизно 14 центів за кВт-год), однак таких осель лише 30%. Тим часом кожна друга оселя у Франції опалюється природним газом — в середньому 8 центів за кВт-год). Ціна не змінюється залежно від населеного пункту, тому у не дуже заможних французьких селах люди встановлюють дров'яні і масляні печі.

До речі, останні, з екологічних міркувань, будуть заборонені у Франції через 10 років. Очікується, що за цей час домашні господарства мають перейти на інший тип опалення, і держава навіть зобов’язується покрити 30% витрат на утилізацію масляної печі і встановлення нової системи.

Так звані екосубсидії у Франції дуже поширені — якщо власник квартири або будинку вирішує встановити сонячні батареї, пелетну піч (піч на дерев’яних гранулах) або навіть просто покращити теплоізоляцію, має право претендувати на допомогу держави у вигляді субсидії або зменшення податків залежно від масштабів ремонтних робіт, житлової площі тощо.

Електрика: економія у ваших руках 

Постачальники електроенергії — а їх у Франції, окрім національного, ще три десятки приватних, — пропонують систему економії: доба ділиться на "повні" та "неповні" години. Таким чином, за спожиту електроенергію вночі, з 22 вечора до 6 ранку, споживач заплатить не 14 центів за кВт-год, як у "повні" години, а 10. Можливо, саме тому я майже щовечора засинаю під звук пральних машин сусідів.

У моїй оселі немає газу, усе на електриці, включно з плитою. Тому квитанція приходить одна-єдина — від національного постачальника електроенергії, і у сумі вже є все, як опалення, так і використання електроприладів та нагрів води. Дуже практично і менше мороки. Якщо ж до квартири підведений газ, то квитанції буде дві — за електрику і газ.

Гаряча вода: святе 

Гаряча вода у Франції — це взагалі, здається, святе. На мої історії про відключення гарячої води влітку у рідному Києві французи лише витріщають очі і хитають головою. Централізованого постачання гарячої води у країні немає як явища. У великих містах найпопулярніша система нагріву — колективні бойлери на будівлю або поверх. У моєму випадку знову ж таки — електричні.

В квартирах є індивідуальний лічильник, тож такого, щоб спожиту будинком електрику ділили за схемою "все на всіх", немає. Кожен сплачує лише за те, що спожив саме він.

Холодна вода: така дешева, що безкоштовна 

Якщо ж говорити про холодну воду, то найчастіше за неї платить власник будівлі, а не орендатор, але тут ідеться про відносно смішні ціни — 0,003 центи за літр. У середньому родина з 4 людей використовує близько 300 літрів води на добу (один лише спуск води в туалеті тягне на 7 літрів) на загальну вартість лише у 1 євро, що дешевше за багет. Тому такий "жест" орендарям власники будинків можуть собі дозволити.

Сміття, ремонт, прибирання та інше

Поміж інших способів забезпечити мешканців комфортом, цього разу, правда, за гроші, — найняти консьєржа, якому зазвичай виділяють квартиру на першому поверсі. До його обов'язків входить обслуговування прибудинкових територій (простіше кажучи прибирання), нагляд за вивозом сміття, дистрибуція пошти і координація ремонтних робіт у випадку, якщо у будівлі зламається ліфт, вхідні двері тощо.

Усе це задоволення коштує кожному мешканцю багатоквартирного будинку від 50 до 100 євро на місяць залежно від міста та району. Окремо сплачується річний податок на орендоване житло — від 70 євро у невеличких містах до 1000 євро у центральних кварталах Парижа. Ці гроші ідуть у бюджет кварталу у випадку великих міст або мерії у випадку малих містечок, і за ці кошти потім прибирають вулиці, вивозять сміття, будують стадіони, садять дерева тощо.

У кожній будівлі великі ремонті роботи (ремонт у під’їзді, ремонт ліфту, даху, вентиляційної системи) здійснюються за кошт власника будинку або співвласників квартир. Частковою компенсацією цих витрат є невелике зменшення річних податків для власників, у декларації це визначається як "інвестиція у нерухомість".
Найближчий аналог до українських ОСББ — це якраз і є союз співвласників, які щороку складають бюджет витрат на обслуговування будівлі, а обраний на голосуванні комітет з кількох власників або їхніх представників (практично аналог ліквідованого українського ЖЕКу, але приватний) організовує усі ремонті і поточні роботи із допомогою консьєржа.

Тобто, якщо у багатоквартирному будинку протік дах, то терміново збирається комітет союзу співвласників, оцінює, скільки грошей потрібно на ремонт і виділяє їх із бюджету або ж збирає із співвласників.

Ціна комунальних благ

Із середньою зарплатою у 2147 євро на місяць у Парижі близько 166 євро йде на оплату комунальних послуг і обслуговування будинку у зимові місяці. Здавалося б, у відсотковому співвідношенні це не так вже й багато. Однак, якщо додати до цієї суми річний податок на житло, про який я писала вище, то починають свербіти руки, якими хочеться захистити свою кишеню.

"Дорогий" січень з батареями на повну обійшовся мені у 70 євро лише за електроенергію, у той час як у літні місяці за електроенергію я плачу не більше 23 євро — різниця у сумі суттєва. Крім того, ви врахуйте, що це ціни з урахуванням одного пожильця. Помножте її на 2, 3 або навіть 4 — і вартість комуналки вже не видаватиметься аж такою демократичною.

До речі, про квитанції — переважна більшість французів по вуха у системі автоматичних банківських платежів. Це означає, що знявши або придбавши житло, потрібно насамперед підписати контракт із постачальником енергії. У контракті прописується банківський рахунок клієнта, з якого щомісяця знімається відповідна сума. Звісно, домовившись з банком, ці платежі можна скасувати і припинити платити.

Читайте також: Сколько платит за газ и электроэнергию владелец частного дома в Нидерландах. ФОТО

Тоді електроенергію відключать, але далеко не одразу — спочатку прийде лист з проханням сплати впродовж 15 днів, потім ще один лист-попередження про те, що без сплати за наступні 20 днів постачання відімкнуть. Щоправда, з 1 листопада до 31 березня, у період так званого зимового винятку, за несплату нічого вимкнути не мають права у рамках закону "про гідне житло". Максимум, що можуть зробити — зменшити потужність подачі, що позначиться на комфорті побуту, однак без світла, тепла і гарячої води ніхто зимувати не буде.

Французи не люблять несподіванок, тому у момент оренди або купівлі житла до контракту докладається детальний звіт про потенційний рівень енергоспоживання оселі залежно від його площі, віку будівлі, а отже, і теплоізоляції, а також наводиться орієнтована сума річних витрат.

Загалом у Франції до цін на комуналку ставляться спокійно, хтось, звісно, вважає, такі суми — це занадто. Але відсоток таких людей не більший, ніж тих, хто взагалі чимось у державі чи своєму житті незадоволений. З іншого боку, звісно, ніхто не скаже, що комуналка дістається їм за безцінь. Можливо, таке ставлення є результатом того, що вже досить давно у Франції ціни на житлово-комунальні послуги лишаються незмінними.

За такою самою логікою працюють і постачальники електроенергії — у момент підписання контракту я навіть позначила в онлайн-анкеті, які електроприлади маю намір використовувати у квартирі, і сайт підрахував мені середню суму квитанції. Шкода лише, що в анкеті не було запитання про те, чи збираюся я натопити квартиру до фантастичних для Франції +25. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram