Ми зараз здаємо найголовніший екзамен в історії своєї країни – Казанжи
Знаєте, про що думаю? Про те, що ми зараз здаємо найголовніший екзамен в історії своєї країни. Той екзамен, від якого залежить і наше фізичне існування теж.
В найчорніші часи завжди були ті, хто брав на себе відповідальність. Ще свіжий в пам‘яті 2014 рік. Коли, здавалось, все летіло до бісової матері. Витягли, здужали, вижили.
В 2014-2015 роках я трохи бачила, як приймалися стратегічні рішення. Повірте, є купа здорових, нормальних, притомних керівників. Там спрацьовує щось на генетичному рівні. Як перемикач клацає.
Читайте також: Увага, фейк! Міноборони не розсилає SMS-повідомлення щодо мобілізації через введення воєнного стану
Одне, що погано, не вистачає інформації. Катастрофічно не вистачає. На державному рівні. На регіональних рівнях. Тому так багато фейків вже почали транспортуватися прямо в мозок деяким нашим співгромадянам. Про мобілізацію, про перевірку документів у всіх, хто досяг призовного віку, про заборону виїзду за кордон, про відчуження майна і коштів, про конфіскацію авто і депозитів в банках.
Державні комунікації в черговий раз провалено. В такий час дуже потрібна єдина мобілізація – інформаційно- комунікаційна. І багато пояснень на всіх рівнях – медіа, блогери, стейкхолдери, спікери з високим соціальним капіталом і т.д.
Чому б не скооперуватися з комунікаційним бізнесом? Там скоріше приймаються рішення і скоріше вони виконуються. Впевнена, що всі, від кого залежать рішення, пішли б назустріч.
Ми маємо справу з тотально брутальним ворогом. Який має багато грошей на пропагандистську машину. Але згадайте першу чеченську війну і Мовладі Удугова, який переграв рашистську інформаційну кампанію проти Ічкерії в 1994-1996 роках.
Будь яке рішення, яке приймають державні органи і яке має значний вплив на громадян країни, має містити комунікаційний план. Це – азбучні істини.
Важливо, що ви приймаєте. Але ще важливіше, як про це говорять. І що саме говорять. Якось на п‘ятому році війни, маючи під руками ціле міністерство і купу медіа каналів, не можна таким нехтувати.
Є такий паблік «Моя Одесса». Більше 300 тисяч користувачів. Ватний заповідник в Одесі. Щоб розуміти, що там в головах, вистачить прочитати 1 пост і 20 коментарів під ним. Багато хто з притомних одеситів проводить там час, спростовуючи абсурдність місцевих писак.
Читайте також: Відповіді на основні питання щодо воєнного стану й азовського загострення
І ше одне. Про військовополонених. Я після написання посту виправила це слово. Ситуація з ними тяжка. Бачу, ЗМІ навипередки почали публікувати ледь не біографії кожного. Навіщо? Що це дає? Кліки і шери? Є певні обачливі заходи в публічному просторі, які, якщо не полегшують долю заручників, то хоча б не роблять її тяжчою.
Читаю гівн*ні сайти, які активно відпрацьовують рашистський порядок денний тут, у нас. Вони – злочинці. Це не має нічого спільного зі свободою слова і свободою медіа. Пропагандистська машина, яка робить все для знищення країни.
Є одне просте правило щодо споживання інформації: якщо написане чи почуте викликає у вас дуже сильні емоції, зупиніться і подумайте, навіщо і кому це потрібно? І спробуйте знайти підтвердження чи спростування тому, що вас дуже вразило.
Холодний розум. Він зараз дуже потрібний.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки