Економіка будь-якої країни формується з підприємств різного калібру: від самозайнятих підприємців до великих промислово-фінансових конгломератів, в тому числі тих, що належать так званим олігархам.

У жовтні цього року аналітики Центру економічної стратегії мали змогу ознайомитись із досвідом Німеччини у розвитку малого та середнього бізнесу. Завдяки професору Рюферу з університету Мангайму, разом з колегами ми відвідали декілька промислових кластерів, провели інтерв'ю із представниками бізнесу, торгово-промислової палати та представниками державних установ, що допомагають бізнесу розвиватись.

За підсумками візиту можна зробити висновки про особливості діяльності малого та середнього бізнесу Німеччини, його роль у розвитку німецької економіки та замислитись над використанням цього досвіду в Україні.

Що є в Україні

Тож малий та середній бізнес займає дуже малу частку. Її потрібно розвивати, бо у середнього бізнесу є переваги над великим та мікробізнесом для економіки країни. Він більш гнучкий та менш вразливий до криз, отже здатний абсорбувати зовнішні негативні шоки. Результат — економіка, побудована не на сировині (руда, метал, зерно), а на унікальній продукції з високою доданою вартістю.

На відміну від олігархічних, такі підприємства лобіюють не індивідуальні преференції або тарифи від регуляторів, а кращі умови ведення бізнесу для всієї галузі, або захист бізнесу від свавілля чиновників та силовиків.

Саме консолідована позиція малого та середнього бізнесу як великого клієнта монополій — постачальників електроенергії, газу та інших комунальних послуг, може сприяти демонополізації цих галузей, перегляду дискримінаційних тарифів на більш збалансовані.

Малий та середній бізнес зазвичай не є монополією та працює на конкурентних ринках. За конкуренції досягнення домінуючої частки можливо лише через інновації, які або диференціюють сам продукт, або зменшують вартість його виготовлення. Успіх на локальному ринку — поштовх до виходу на зовнішні, а це ще більше додаткових робочих місць та зростання притоку валюти до країни. Наприклад, компанія Ecosoft, що була заснована в Ірпені в 1991 році і продовжує виробництво в цьому місті, є одним з п'яти світових виробників обладнання для фільтрації води повного циклу і експортує його до 50 країн світу.

Саме такі компанії можна порівняти з Mittelstand — активними представниками малого та середнього бізнесу Німеччини, які, на відміну від України, грають набагато важливішу роль в економіці своєї країни.

В чому особливості німецького Mittelstand?

По-перше, вузька спеціалізація. Концентрація лише на одному продукті дозволяє зберігати клієнтську базу упродовж десятиліть, а також розвивати власну компетентність в окремій підгалузі.

По-друге, фокус на інноваціях. Постійно удосконалюючи власний продукт, найбільш успішні з них стають лідерами ринку в окремих нішах (так звані "приховані чемпіони"). Першість в окремій ніші в національній економіці стимулює до виходу на зовнішні ринки, що дозволяє їм ставати вже глобальними лідерами. Для українських компаній розширення частки на внутрішньому та вихід на зовнішні ринки за рахунок інновацій — актуальне рішення проблеми низького попиту.

Ще однією особливістю Mittelstand є гра в довгу. Враховуючи, що багато фірм є сімейними, тимчасові втрати під час криз не призводять до рішень про закриття: вони готові до втрат, вірячи у довгостроковий успіх. Збільшення горизонту планування — актуальна проблема для українського бізнесу.

Представники Mittelstand схильні орієнтуватись на органічне зростання замість активного використання кредитів, що робить їх менш вразливим до криз. В Україні кожна чергова криза призводить до виходу багатьох компаній з бізнесу через неспроможність обслуговувати кредити.

Уроки Mittelstand для українських політиків

Українським політикам корисно вивчити досвід стимулювання розвитку Mittelstand в Німеччині. Для цього існують дієві інструменти підтримки на всіх етапах життєвого циклу компанії.

Стимулювання підприємництва починається із залучення людей з ідеями розвитку бізнесу до спеціалізованих кластерів. Це може бути як сфера послуг, так і виробництво — від дизайну одягу і до медичних технологій. Кластери створюються місцевою владою, часто у кооперації із місцевими університетами. На таких майданчиках підприємці отримують офіс і обладнання для запуску бізнесу та створення прототипів, а вчені — комерціалізацію власних винаходів.

На наступному етапі бізнес стає членом однієї із торгово-промислових палат (ТПП). ТПП консультують бізнес юридично, сприяють створенню мереж контактів, залученню виробничого персоналу (в Німеччині навчання виробничого персоналу максимально прив'язано до потреб бізнесу). Через те, що при управлінні ТПП одне підприємство має один голос (незалежно від розміру), провідну роль в таких палатах грає саме МСБ. Через саморегулюючі організації бізнес бере активну участь в розробці економічної політики регіонів і країни. Спеціальні регіональні агенції допомагають бізнесу виходити на зовнішні ринки. Важливо, що більшість цих заходів не є прямою грошовою допомогою. Отже не виникають корупційні ризики, які дуже актуальні для України.

Таким чином, німецька держава, насамперед, через місцеву владу, не просто не заважає, а допомагає бізнесу розвиватись від стадії ідеї до виходу на зовнішні ринки.

Читайте також: Чому несправедлива диференціація оплати праці досі залишається гострим питанням в Україні

В українських урядовців завдання дещо складніше — потрібно не лише почати плекати бізнес, але й припинити ускладнювати йому життя — зокрема через втручання СБУ та неіснуючої податкової поліції. Тиск силових органів та рейдерство — одна з причин небажання бізнеса зростати. Також необхідно продумати більш плавний перехід із мікро до середнього бізнесу з регуляторної та податкової точки зору. Між ФОПом та ТОВ не повинно бути прірви у податковому навантаженні та складності ведення обліку.

Створення "пряника" із використанням досвіду Mittelstand та відмова від "кнута" стануть потужним стимулом для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. А самоорганізація дозволить ефективніше представляти власні інтереси у відносинах з монополіями і державою.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram