Останнім часом широкий резонанс мали «вербальні інтервенції» президента США Дональда Трампа на адресу Федеральної резервної системи. «Моя проблема – це ФРС. ФРС розійшлася,  підвищує ставки і це безглуздо», – нещодавно заявляв американський президент.

В цьому році Федрезерв тричі підвищував ключову ставку, не приховуючи, що робить це з метою упередження перегріву економіки. Але Трамп інтерпретує це так, що Федрезерв стримує зростання ВВП. «Кожен раз, коли ми робимо щось велике, він піднімає ставки», – заявив Трамп, додавши, що главі ФРС Джерому Пауеллу, «схоже, просто подобається піднімати ставки». Нагадаю, у другому кварталі приріст ВВП США в річному вимірі склав 4,2% (максимум з 2014 року), в третьому кварталі – 3,5%.

У підсумку, 28 листопада Пауелл заявив, що нинішній рівень ставок (вони знаходяться в діапазоні 2-2,25%) близький до нейтрального. «Нейтральний» рівень той, який водночас не стримує, але і надмірно не розганяє економіку.

Але ФРС не тільки підвищує ставки, призводячи до зростання курсу долара внаслідок збільшення привабливості номінованих в ньому інструментів, а ще і скорочує свій баланс. З жовтня 2017 року до кінця вересня цього року баланс ФРС скоротився на $270 млрд. Підвищення ставки і скорочення балансу Федрезерву має завданням «нормалізацію» грошово-кредитної політики, тобто створення ситуації, за якої фінансові ринки і економіка США можуть рухатися самостійно, без штучної підтримки від ФРС в вигляді програм QE. Поступово йдучи з ринку, ФРС нівелює ще і приводи для звинувачень в тому, що вона «роздуває» бульбашки на ринку активів.

Читайте також: Три реформы ВТО: влияние на Украину

Час для посилення монетарної політики в США вибрано вдало. Сильна динаміка ВВП, зростання обсягів промвиробництва, збільшення внутрішніх продажів підвищило здатність американських компаній генерувати грошовий потік самостійно, без «впорскування ліквідності» від ФРС. По суті Федрезерв наражається на необхідність посилення монетарної політики - він змушений підвищувати ставки у відповідь на фіскальні стимули в рамках податкової реформи, які підштовхнули дефіцит бюджету США до рівня в 5% ВВП. Відбувається це на піку економічного циклу, коли подібні фіскальні стимули можуть і на шкодити - економіка США близька до «перегріву», вона наближається до обмеження виробничих потужностей, безробіття знаходиться на піввіковому мінімумі (3,9%).

Переходить до посилення політики і ЄЦБ – вихід з програми кількісного пом'якшення, яка була запущена в січні 2015 року, запланований на кінець цього року. Як все це відобразиться на країнах, що розвиваються, до яких відноситься і Україна?

Перша проблема. За оцінками Банку Міжнародних розрахунків, країни з ринками, що розвиваються за останні 10 років вдвічі наростили свій номінований в доларах борг, довівши його до суми $7,2 трлн. Тому країни, що розвиваються отримують подвійний удар – з боку долара, що зміцнюється і з боку кращих ставок. Наша країна в складному становищі – наприклад, в наступному році Україна повинна виплатити близько $5,9 млрд. за зовнішнім боргом (погашення і обслуговування). Проблемою може бути не тільки зміцнення долара по відношенню до валют країн, що розвиваються, але і можливе подальше зростання ставок за запозиченнями внаслідок високої ставки ФРС.

Друга проблема. Екстремально низька ключова ставка ФРС визначала низький рівень процентних ставок у всьому світі, що було драйвером зростання української економіки з середини 2000-х до початку 2010-х років (з перервою на кризу 2008 року).Припинення дії цього фактора негативно позначилося на економічній динаміці України, країни з недеверсифікованим сировинним експортом і істотно звуженим в останні роки внутрішнім ринком. Якщо ставки продовжать залишатися на нинішньому порівняно високому рівні, то не буде зовнішнього імпульсу для зростання української економіки, який міг би сформуватися через профіцит дешевих грошей на світових ринках.

Третя проблема. Зростаючі ставки накладаються на уповільнення темпів зростання економіки Китаю. Наслідком може стати зниження експорту української несільськогосподарської продукції в Китай. А приклад Пакистану говорить про те, що можуть виникнути і проблеми із залученням китайських інвестицій в українську економіку – недавно США звинуватили КНР в «дипломатії боргової пастки», маючи на увазі надання Китаєм позик країнам для того, щоб вони платили китайським компаніями за будівництво інфраструктури.

Читайте також: Приняли коммюнике, которое можно смело назвать самым слабым за всю историю – журналист о саммите G20

Загалом, Україна, як і більшість країн, що розвиваються, продовжить зазнавати труднощів через жорсткість монетарної політики ФРС, зростання процентних ставок в США і зміцнення долара – все це призводить до відтоку капіталу (або заборони притоку іноземних інвестицій) і ускладнює обслуговування зовнішнього боргу.

Поточний стан економіки України здатен зберігати стабільні темпи зростання, але не володіє достатнім потенціалом для додання йому прискорення. Які проблеми нам потрібно подолати, щоб з'явилися можливості для прискорення економічного зростання?

Перше – низький рівень іноземних інвестицій. Для подолання цього потрібнісильніші гарантії прав власності та правового захисту інвестицій (після 2014 року ситуація покращилася, але все одно є над чим працювати), комплексні преференції для іноземних інвесторів.

Друга – низька норма внутрішніх заощаджень. У нас вважають за краще спожити якомога більше сьогодні, а не відкладати кошти на майбутнє, а те, що не вдається спожити, деякі підприємці намагаються вивести на закордонні рахунки, тому що є сумніви в стабільності політичної і юридичної системи, в ефективному захисту прав власності. Тому і внутрішні інвестиції теж обмежені.

Третє – дефіцит зовнішніх і внутрішніх інвестицій разом з невпевненістю в ефективному захисті прав власності не дозволяє підприємцям будувати довгострокові плани і формувати довгі виробничі ланцюжки.

Четверте – низька диверсифікація економіки і переважна підтримка великого бізнесу призводить до зростання економіки за рахунок концентрації виробництва, а не за рахунок конкуренції великої кількості виробників. Таке зростання створює передумови для інфляції. Вона, у свою чергу, стримує іноземні та внутрішні інвестиції.

Читайте також: Про інвестиції, "зелену" енергетику й кидок з боку влади

П'яте – низька продуктивність праці, в тому числі з-за того, що частка використання в промисловості сучасних технологій невелика.

Шосте – неякісна структура нашої економіки, яка повинна являти собою щось більш різноманітне, ніж експорт врожаїв сільськогосподарських культур, гірничо-видобувну промисловість і металургію «низьких переділів».

Безперечно, це не повний перелік причин, через які економіка України так сильно залежить від дій основних акторів світової фінансової системи. Але, якщо ми на почнемо успішніше вирішувати перераховані питання, це дозволить економіці розвиватися гнучко – так, щоб ресурси, які використовуються неефективно, переходили до тих, у кого є більший потенціал в їх використанні.

До речі, хороший приклад гнучкості, причому щодо ставки ФРС, продемонстрував президент США Трамп. Він в роки правління Барака Обами критикував тодішню політику ФРС з підтримки рекордно низьких ставок. Трамп говорив, що сам особисто як девелопер завжди любив низькі ставки, тому що вони дозволяють залучати позикові кошти для розвитку бізнесу під невисокий відсоток. Однак, «з точки зору всієї країни я не впевнений, що нульові ставки є доброю справою, тому що вони створюють кредитну бульбашку» – стверджував пан Трамп в 2015 році. Обґрунтовував свою думку він тим, що низькі ставки, які в той час зберігала ФРС, можуть привести до прискорення інфляції, зростання держборгу і втрати робочих місць. Однак, як відомо, цього не сталося. А тепер Трамп критикує ФРС за збільшення її ключової ставки...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram