Інвестиційні перспективи будь-якої країни визначає її здатність успішно реалізовувати масштабні інфраструктурні проекти. Особливо прискіплива увага в таких питаннях прикута до об'єктів, які фінансують міжнародні донори.

Успішні приклади формують лояльність внутрішніх і зовнішніх інвесторів та мотивують їхню готовність і надалі вкладати кошти у державу.

У випадку з Україною одним із таких індикаторів є урядова угода з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Вона містить інструменти фінансування інфраструктурних проектів у п'яти областях, які прийняли найбільше переселенців із районів бойових дій. Загальну вартість проекту оцінюють у 200 млн євро. У пріоритеті – відновлення соціальної інфраструктури. Зокрема, йдеться про розбудову гуртожитків (житла для внутрішньо переміщених осіб), відбудову шкіл, дитсадочків, систем життєдіяльності.

Читайте також: До жителей Донбасса дошло: поблажек не будет

Угода одразу після підписання викрила вузькі місця, що обмежують інвестиційні перспективи регіону і всієї країни. Серед них – недолуге законодавство, брак кваліфікованих спеціалістів, ментальна неготовність більшості громад до правил європейського проектного менеджменту…

Не дивно, що угоду, укладену в грудні 2014 року, вдалося розворушити лише наприкінці 2017 року. Саме тоді перші платежі були перераховані на рахунки виконавців робіт. Утім, цей досвід дозволив Україні виявити білі плями власної інвестиційної політики і почати їх позбуватися. Вже подолано неймовірну кількість прогалин, як на рівні Уряду та Верховної Ради, так і місцевих громад.

Неодноразово наголошував, що питання Донбасу для мене принципове. Спостерігаючи, як буксує реалізація проекту, особисто підключився до його просування. Насамперед у частині налагодження комунікації між всіма учасниками в центрі й на місцях. Відсутність достатньої кількості якісних проектів – ще одна болюча вада громад. Але зрештою, разом нам вдалося запустити перший транш фінансування.

Стратегічним завданням держави було відкриття ще у поточному році другого траншу від ЄІБ (2,5 млрд грн). З цієї суми Донеччина на відновлення і розвиток отримає 1,5 млрд, а Краматорськ, зокрема, – 400 млн. Але цьому передувала колосальна технічна робота: узгодження проектів і фінпланів, підписання угод, оголошення і проведення тендерів...

І, зрештою, командні зусилля виявилися немарними. Днями перший авансовий платіж у рамках другого траншу проекту ЄІБ перераховано на рахунок підрядника. Йдеться про реконструкцію будівлі під гуртожиток для переселенців у селище Біленьке поблизу Краматорська. Вже закуповуються будівельні матеріали та необхідне обладнання. На черзі – ще 29 об'єктів у Краматорську. Загалом до кінця року сподіваємося отримати авансування 30 проектів загальним обсягом близько 100 млн гривень.

Читайте також: Три аргумента в пользу госинвестиций в жилье на Донбассе

Цей загалом успішний досвід посприяв соціальному та економічному оздоровленню Донеччини. Вдалося повернути частину спеціалістів, які виїжджали на заробітки за кордон. А головне – люди відчули, що життя українського Донбасу змінюється на краще.

Мусимо успішно завершити інвестиційну програму з Європейським інвестиційним банком. Вона стане важливим маркером новітньої історії успіху Донбасу, на яку в подальшому зважатимуть інвестори. Таким чином, регіон отримає стратегічну перспективу залучати міжнародні і внутрішні інвестиції для власного розвитку.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram