Ще кілька років тому електромобілі були чимось настільки ж дивовижним, як сенсорний телефон у 2005-му. Всі погоджувалися, що за ними — майбутнє, але користуватися побоювалися. Проте Німеччина вже оголосила, що до 2030 року збирається повністю перейти на цей екологічний вид транспорту.

Україні до такого ще далеко, і головною перепоною до масового переходу на електрокари у нас залишається низько розвинена інфраструктура: відсутність достатньої кількості зарядних станцій, спеціалізованих СТО та сертифікованих центрів обслуговування. 

Якщо у Києві та інших містах-мільйонниках ситуація більш-менш прийнятна, то у решті населених пунктів бути власником електромобіля дуже важко. Крім того, інфраструктура відсутня навіть на великих автомобільних магістралях, що значно ускладнює пересування між містами. Простий приклад: дорога з Києва до Одеси на звичайному автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння забере в середньому 5-6 годин. На електрокарі ж цей час мінімум подвоюється.

Чому? Тому що  зарядні станції на АЗС уздовж трас майже відсутні, а там, де є — низької потужності, що збільшує тривалість повного циклу заряду. Тож виїжджаючи з пункту А, вам вже потрібно заздалегідь спланувати усі свої зупинки по дорозі до пункту Б з урахуванням зарядних станцій на вашому шляху. Якщо ж ваші розрахунки виявляться хибними, і авто таки розрядиться десь посеред дороги, у вас буде лише два варіанти — або викликати евакуатор, що обійдеться в чималу суму, або просити про допомогу власника найближчої розетки.

Читайте також: На самом деле в советском транспорте не было ничего хорошего. ФОТО

Незважаючи на це, попит на електрокари в Україні росте шаленими темпами: тільки за перше півріччя 2018 року машин з акумуляторами купили у півтора рази більше, ніж у році минулому. За добу власниками електрокарів стають 20 українців. При цьому 64% цих авто — вживані. Частіше за все їх привозять з Європи та США. У середньому це обходиться у 8500 доларів.

Таку ситуацію можна пояснити тим, що для більшості жителів міст-мільйонників, які використовують власні авто для поїздок на роботу і назад (а за статистикою це 85% власників), електрокар — це  реальний шанс суттєво зекономити. Зараз в Україні на електромобілі діє нульовий акциз, тобто машину можна розмитнити практично безкоштовно, сплативши лише ПДВ та внесок у пенсійний фонд. Крім того, "повний бак" замість захмарних 600-700 гривень, які довелося б викласти за бензин, коштуватиме не більше 150 гривень.

Більшість українців вже готові до переходу на новий та екологічний вид транспорту. В першу чергу тому, що всім вже набридли необґрунтовані стрибки цін на бензин та дизпаливо. В цьому ракурсі електрика як паливо — надійніша, адже менш схильна до різких подорожчань. Проте далі все впирається в ту таки інфраструктуру.

Читайте також: Таможенники разрешили заробитчанам ввозить "евробляхи"

Для того, щоб комфортно користуватися електричним транспортом, навіть у великих містах, бажано облаштувати спеціальну зарядку у своєму гаражі або будинку, бо в середньому тривалість повної зарядки становить 8 годин. Зарядними станціями на АЗС або у торгівельний/бізнес-центрах можна користуватись як додатковим джерелом у разі необхідності, проте робити це систематично — не зручно.

Україна вже прийняла закони, що стимулюють купувати електрокари шляхом впровадження нульового акцизу на ввезення. А після посилення відповідальності за порушення митних правил та ввезення так званих "євроблях", електромобілі мають стати ще більш привабливими для українців.

З іншого боку, держава поки не доклала жодних зусиль, щоб стимулювати українських та закордонних підприємців інвестувати в інфраструктуру. Таким чином утворюється замкнене коло — електрокари не купують, бо відсутня інфраструктура, а інфраструктуру не розвивають, бо відсутній великий попит. Розірвати його можна лише за допомогою впровадження певних податкових послаблень та надання державних гарантій для таких інвесторів.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram