«Спортивний брєжнівізм» як мода місцевого українського чиновництва.

Одна із нових проблем державної політики у сфері фізичної культури та спорту – масова переорієнтація політиків та місцевих чиновників на нові, екзотичні й неолімпійські види спорту. Адже на порядок простіше на міжнародному змаганні серед 5-20 країн із нового виду спорту завоювати нагороду і отримати як і в олімпійському виді – звання, нагороди і кошти.

Читайте також: 18-річна українка Білодід визнана кращою дзюдоїсткою світу

Для розуміння загрозливості цієї моди на спортивну екзотику подаю статистику за 2017 рік:

Олімпійські види спорту:

майстрів спорту міжнародного класу – 392;

майстрів спорту України – 826;

винагороди у сумі 16 млн. 128 тисяч

Неолімпійські види спорту:

майстрів спорті м. к. – 253;

майстрів спорту – 1 042;

винагород – 31 млн. 119 тисяч.

Читайте також: Усик і Ломаченко претендують на звання "Боксер року"

Ще раз наголошую, у таких традиційних для України олімпійських видах спорту як легка атлетика чи плавання змагаються більше 200 країн (членами МОК є 206 країн)!

В той час, як в нових неолімпійських видах спорту змагаються, як правило, представники 10-40 країн.

Отож, як мода на «спортивний брєжнівізм» стане нормою для діяльності місцевих чиновників, то у нас скоро всі рибалки і мисливці стануть майстрами спорту і чемпіонами у різних номінаціях?!

Пропоную, чітко і зрозуміло визначити пріоритетні для України види спорту, для розвитку яких є мережа дитячо-спортивних шкіл, тренерський потенціал, відповідна інфраструктура та належна кількість спортсменів. Саме вони повинні належно фінансуватися із державного та місцевого бюджетів.

Щодо нових та екзотичних неолімпійських видів спорту, то це  – передовсім фінансова підтримка меценатів та бізнесу.

Саме за таких умов Україна зможе зберегти статус великої спортивної держави та залишиться важливою складовою міжнародного олімпійського руху. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram