Якщо 10-15 років тому основними проблемами на виборах були адмінресурс та нерівний доступ до ЗМІ, то зараз на перше місце виходять підкуп виборців, втручання з-за кордону та фейкові новини.

Критерії чесності виборів визначаються не лише нормами профільних законів чи кодексів, але і міжнародними документами, насамперед – Копенгагенським документом ОБСЄ. Хоча навіть його настав час переглядати, за 28 років технології та виклики в регіоні змінилися, і документ треба доповнювати новими пунктами, все частіше говорять про "Копенгаген 2.0" або "Копенгаген+".

Зараз все ще існує загроза перенесення конституційних термінів проведення президентських виборів – у звязку з дією правового режиму воєнного стану. Хоча, вірогідність цього є невеликою. Затверджений Верховною Радою 30-денний термін закінчується до офіційної дати початку виборчої кампанії. Проте, безпекова ситуація залишається напруженою, і військова ескалація може стати причиною для введення ще одного терміну воєнного стану, причому ризик подібного сценарію залишатиметься навіть між першим і другим туром виборів. Також є ризики непроведення голосування в окремих регіонах. Так, ЦВК звернулася до військово-цивільних адміністрацій Донецької і Луганської областей з пропозицією оцінити можливість проведеня виборів з точки зору дотримання безпеки виборців. Буквально місяць тому Донецька ВЦА вже надавала свої негативні оцінки, тому дискусія про доцільність організації виборів у прифронтовій зоні може бути актуалізована. І перенос дати виборів, і їх скасування на окремих територіях – безумовно, матиме вплив на можливий результат голосування.

Читайте також: Зафіксовано масові спроби спецслужб РФ втрутитися у майбутні вибори в Україні через соцмережі – СБУ

На цих виборах найбільша кількість виборців не матиме можливості взяти участь у голосуванні. Перш за все, це трудові мігранти, кількість яких міністр соціальної політики оцінив у 5-7 мільйонів осіб. Чинна процедура зміни виборчої адреси та голосування в консульських установах – занадто тривала та складна. Для спрощення процедури потрібна спільна швидка робота Верховної Ради, ЦВК та МЗС. Проте навіть зміни процедур не забезпечать повну участь заробітчан у виборах. Нинішні результати соціологічних досліджень не можуть врахувати відповідну похибку, бо офіційних даних по мігрантах з розподілом по регіонах – немає. Оскільки дана електоральна група має свої специфічні політичні уподобання, результати виборів можуть значно відрізнятися від результатів опитувань.

На місцевих виборах втратили право участі у голосуванні внутрішньо переміщені особи. Дискусія щодо цього має бути продовжена для визначення критеріїв належності до місцевої громади. Якщо людина три роки постійно проживає в громаді, сплачує податки до місцевого бюджету, то чи не є логічним надати їй право обирати місцеву владу?

Розвиток юридичних технологій приніс спокусу обмежити доступ певних політичних партій чи кандидатів до участі у виборах. Всередині кількох партій продовжуються юридичні спори щодо легітимності керівних органів. Відповідно, якщо ці спори не будуть остаточно завершені, то факт висування кандидатів у Президенти від "Опозиційного блоку" чи Аграрної партії може бути оскаржений в ЦВК і адміністративних судах. Позитивне рішення суду до дня голосування може привести до скасування реєстрації, а після дня голосування – ставити під сумнів загальний результат виборів.

Критерії і цензи реєстрації кандидатів досить чітко виписані в законі про вибори. І їх чітке застосування може створити проблеми для окремих кандидатів. До прикладу, Центральна виборча комісія відмовляє у реєстрації кандидата на пост Президента України у разі невиходу із громадянства іншої держави. Перед кожними виборами зявляються більш-менш фейкові повідомлення та ксерокопії іноземних паспортів топ-політиків. А якщо до ЦВК надішлють документальні докази наявності громадянства іншої держави? Свого часу Р.Насірова звільнили з посади на основі листа посла іншої держави, прецендент створений. Так само можуть по-різному тлумачитися оцінки постійного проживаня в Україні протягом 10-річного терміну. І новий виклик – це оцінка електронних декларацій кандидатів. Згідно закону, помилки і неточності, виявлені в декларації, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації. А якщо буде встановлений судом факт тотальної фальсифікації декларації в особливо великих розмірах, за що до речі передбачена кримінальна відповідальність? І якщо кандидат відмовиться виправляти дані декларації? ЦВК може постати перед складним політико-правовим викликом.

Основний канал донесення інформації про кандидатів – центральні телеканали. Суспільний мовник проводитиме телевізійні дебати кандидатів, проте щоденну інформацію виборці отримуватимуть через приватні телеканали. Відповідно, питання лояльності кандидатів до телевласників набуває критичного значення. Вже зараз виникають скарги на "стоп-списки" гостей, зрежисовані дискусії та ток-шоу та фільтрацію політичних новин. Можлива заборона на розміщення прямої телереклами – лише посилить залежність кандидатів від редакційної політики власників. Помякшує проблему лише велика кількість каналів та відповідно різноманітність і конкурентність точок зору. Якщо плюралізму недостатньо (чи є бутафорський) в одній студії, він хоча би існує між різними кнопками.

Розвиток соцмереж та здешевіння смартфонів і планшетів привело до збільшення ролі прямої комунікації кандидата з виборцями. Проте, тут же збільшилася кількість фейкових новин. Суспільство занадто політично поляризоване та все більше замикається в комфортних для себе інформаційних бульбашках. Відповідно, втрачається навичка критичного мислення, і будь-які дурниці про мешканців конкуруючої інформаційної бульбашки – отримують тисячі репостів. Комунікація проходить миттєво. Подальші спростування, як доведено, поширюються зовсім неохоче, ніхто ж не хоче признаватися у власній наївності. Окрім соцмереж, перспективними для фейкових комунікацій є телеграм-канали та групи у Вотсапі. Останні широко застосовувалися два місяці тому в Бразилії, їх перевага – сервер не контролює контент. І якщо боротися з фейками у Фейсбуці буде спецгрупа Атлантичної Ради в Україні і центр фільтрації російськомовного контенту в Ризі, то Вотсап зараз незахищений.

Прямий підкуп виборців з кожними новими виборами несе все більшу загрозу. Загальне розчарування в політичному істеблішменті та низький рівень доходів населення збільшує цільову групу готових до продажу голосу виборців. Удосконалення технологій побудови "сіток" та контролю голосів – захищає скупку голосів від викриття. На президентських виборах прямий підкуп навряд чи буде застосовано тотально, проте на окремих територіях куратори кампаній деяких кандидатів можуть поставити саме на цей гарантований спосіб.

Читайте також: Без відповідального виборця не може бути відповідальних політиків та вільних виборів – Волошина

За роки приватизації та децентралізації значно змінилоя застосування адмінресурсу. Навіть бюджетників уже не стільки лякають, як умовляють. Але більш дієвим є використання лояльності працівників до роботодавця – власника заводу чи агрохолдінгу. Саме місцевий роботодавець може виділити і членів комісій, і спостерігачів, і можливості для зустрічі з трудовим колектовом.

Відповідно, захистити свій результат на дільницях зможе лише той штаб, який матиме лояльність місцевих феодалів і величезні кошти на оплату системи контролю на дільницях.

В ніч з 21 на 22 квітня, в разі близьких результатів двох кандидатів у другому турі, за старою демократичною традицією кандидати можуть запросити своїх прихильників до Києва – зустрічати перемогу. Тут же може включитися дозволена технологія – скасування результатів виборів на окремих дільницях (де перемагає конкурент). І тоді ЦВК вже перетвориться із адміністратора виборів на політичний орган, і може перейти до прийняття політико-правових рішень.

І не забуваємо, що світова економіка наближається до нової рецесії, безпекові загрози для України лише посилюються, і за політичними баталіями все-таки головне – не втратити державу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram