Коли людина вибачається і говорить, що вона зробила щось ненавмисно – повірте їй. Часто це саме так. І ось чому.

Будь-які зміни в професії чи в особистому житті можливі виключно через зміну способу мислення. Іншого шляху нема. Це факт.

Нейробіологи досліджують процеси, що відбуваються в мозку, щоб зрозуміти: як, за яким принципом, в якому порядку в мозку відбуваються процеси прийняття рішень. Задача – зрозуміти, яким чином людина може керувати (якщо може) цими процесами і направляти їх.

Результати численних досліджень можна сформулювати в просте твердження: мозок приймає рішення раніше, ніж це усвідомлює людина. Тобто ми, люди, виконуємо рішення, вже прийняте нашим мозком.

Читайте також: Внимание! Говорит внутренний голос

Це підтвердив такий експеримент (експеримент Бенджаміна Лібета). До мозку людини підключали електроди, які мали реєструвати активність мозку. До зап'ястя – датчики реєстрації руху. А перед очима людини вішали годинник. Учасника експерименту просили виконати просте завдання: зафіксувати час, в який він вирішив поворушити рукою, вказати цей момент на циферблаті і виконати саму дію – поворушити рукою. 

Датчики зафіксували, що спочатку відбувається активація мозкової діяльності, а вже за її результатами учасник приймає рішення і лише потім ворушить рукою.

Тобто: спершу мозок приймає рішення, потім людина його усвідомлює і приймає рішення, а потім діє.

Пізніше такі експерименти проводили вже на сучасній апаратурі, в результаті чого вчені навіть навчились передбачати рішення до того, як про нього заявляв учасник. В часових вимірах між прийняттям мозком рішення і усвідомленням цього рішення людиною проходить приблизно півсекунди.

Виходить, що ми приймаємо рішення приблизно так:

• в мозку, незалежно від нас самих, виникає потенціал готовності;

• приблизно через 300 мс ми приймаємо рішення щось зробити;

• через приблизно 100 мс іде сигнал, що запускає рух.

Висновок: те, що ми відчуваємо як свідоме вольове рішення – насправді результат роботи нашого мозку. Саме через такі процеси часто під час рефлексії ми виявляємо, що деякі прийняті нами рішення здаються абсолютно нерелевантими або неконтрольованими.

Людська свідомість (наша воля) має лише 200 мілісекунд між тим, як мозок прийняв рішення, і відповідною дією.

Тобто наша свобода вибору – це насправді результат сотень процесів в мозку, які відбуваються одночасно і які ми не здатні усвідомити.

Takeaways:

1. Будь-які зміни в житті можливі виключно через зміну способу мислення.

2. Рішення, які прийматиме мозок, залежать від того, які нейронні зв’язки в ньому сформовані.

3. Чим сильніші зв’язки, тим менше вони контролюються свідомістю. Це страшно, але чим більше таких зв’язків, тим більше варіантів рішень здатен генерувати мозок.

4. Мозок готується до дії задовго до того, як ми свідомо приймаємо рішення про неї.

5. Думка народжується несвідомо, свідомість має справу з уже готовою думкою або рішенням мозку.

Читайте також: Я ожидала большего: как завышенные ожидания мешают нашему счастью

6. Свідомість може "розгледіти" уже готове рішення і працювати з ним, постфактум. Саме тому свідомість знаходить 100000 причин для підтвердження думки, яка підсвідомо виникла щодо того чи іншого питання чи людини.

7. Насправді ми можемо проявляти волю через прийняття рішень, які пропонує нам власний мозок за своїми шаблонами – або через відмову від них.

Головний висновок:

1. Змінити життя можна лише через зміну способу мислення.

2. Щоб змінити спосіб мислення, треба постійно тренувати мозок і створювати нові нейронні зв’язки

3. Чим більше нейронних зв’язків ми створюємо, тим більш варіативними будуть прийняті нашим мозком рішення.

4. Які зв’язки – такі і рішення.

Все нереально страшно, але на диво просто.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram