Зокрема (й насамперед) – і в тих, які є, здавалося б, лише підготовкою до чогось важливого. Це такі ж частини життя, як і інші.

Дорога до міста, де матимете зустріч, виступ, презентацію, переговори – може бути не менш приємною, ніж сама подія, що в цьому місті відбудеться. Споглядання краєвидів, смачний обід у новому місці, час на читання чи перегляд того, що відкладали у повсякденній метушні, нові враження, знайомства – всі ці складові подорожі (навіть до сусіднього обласного центру) можуть бути джерелом задоволення самі по собі.

Читайте також: Мудрі поради для всіх українців від гуцула Петра

Зустріч із кимось для обговорення проекту – так само можна “обставити” приємними дрібницями: місце зустрічі, поєднання її з обідом, можливість вирішити певні справи в дорозі.

Тобто складові досягнення мети, процеси, які обслуговують результат, варто “облаштовувати” не менш дбайливо, ніж саму мету, сам результат. Тоді зменшується ризик конфлікту між далекою, поки що недосяжною метою – і надлишком рутинних дій для її досягнення, за якими не видно кінцевого сенсу всієї метушні. 

І ще один важливий нюанс. За фразами на зразок: “Ще дві години – і вдома”, “Скоро п’ятниця”, “Скоріше б навчальний рік минув – і знову літо” часто стоїть незбалансованість між різними сферами життя людини. Коли професійне “наступає на горло” особистому. Коли немає гармонії між роботою і відпочинком, щоб і одне й інше було в радість.

Найчастіше трапляється так: для людини “життя” і “робота” – це не складові одного великого процесу, а ледь не протилежності. “Після шостої вечора теж є життя”, – вчила колись нас, журналістів і редакторів-початківців, мудра Zoya Kazanzhy. Це якраз про збалансованість. А дисбаланс – це коли “Після шостої вечора починається життя”. Щось мені підказує, що в більшості – саме так.

Читайте також: Задумувались, яка кількість Вашого справжнього життя у добі?

Якщо між різними сферами життя є баланс – колесо життя котиться рівномірно й кожна нова фаза – це просто нові грані, нові цілі й завдання та нові можливості отримувати задоволення в процесі їхньої реалізації. Коли ж балансу немає – доводиться чекати, поки закінчиться одна фаза й почнеться інша, а поки перша триває – зціпити зуби й терпіти. Чекати п’ятниці, відпустки, літа… Не кращий вибір – життя ж іде.

Варто сприймати життя як неперервну лінію, а не як серію пунктирів “дія – результат”. Тоді дії, спрямовані на досягнення результату, є так само значущими, як і результат. І немає сенсу перейматися, що сам момент досягнення бажаного швидко минув. Бо все те, що було до цього і що буде після цього, – такі самі ланки неперервного ланцюга життя. В якому задоволення отримуєш не лише від підкорення вершин, а й від кожного етапу дороги до них.

Щастя  – поруч.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram