Історія однієї фотографії.

Катя обожнювала Ангелу Меркель. 

Кілька років тому, по обміну досвідом, працювала у передвиборному штабі прем'єра. Партія Меркель перемогла.

Потім була зустріч у Берліні, прем’єр зупинилась зовсім поруч і Катя часто згадувала: "Я могла б доторкнутися до неї рукою".

Читайте також: Чому справа Гандзюк досі висить в повітрі, а Порошенко ухиляється від запитань

В п'ятницю очі Каті іскрилися: "Тату, сьогодні буде опубліковане фото, де Меркель вручають футболку з моїм зображенням". День минав. Публікація затримувалася. 

Пізно ввечері я йшов від Каті...

– Катю, відпочивай вже.

Вона стискала в руці айфон:

– Ні, тату, я дочекаюсь фото.

Десь близько першої ночі отримав повідомлення від Каті: "Протокольна служба не надала фото, будемо чекати до понеділка".

Читайте також: Луценко заявив, що вже знає прізвище вбивці Гандзюк, а також при якій умові справа Гонгадзе буде розкрита за місяць

В суботу Катя помітно нервувала:

– Тату, а якщо фото не нададуть?

– Нададуть, Катю, нададуть і обов‘язково опублікують...

А в неділю Каті не стало...

Фото опублікували в понеділок.

Тихим осіннім надвечір‘ям ми назавжди прощалися з Катею.

Я востаннє схилився над рідним обличчям, гладив попечене волосся і говорив, говорив, говорив...

Останнє, що сказав: "Катю, а фото з Меркель опублікували...".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram