У людей часто проявляється стадний інстинкт. Ще зі школи пам'ятаю, що хотів робити лише те, що робили мої однокласники: ходив на спортивні секції, хоча мені те самбо не подобалось, збирав марки, хоча не зрозумів навіщо....

І якісь дурні вчинки робили разом, а батьки завжди казали: "Усі будуть стрибати з даху, і ти також стрибнеш?" Я обурено відповідав: "Звісно, ні!" Зараз чудово розумію, якщо всі стрибнули б – я також, адже люди – стадні істоти і зазвичай радо повторюють за оточуючими їхні дії.

Не знаю, як зветься цей феномен в психології, проте впевнений, що знають назву цього явища політтехнологи, які розробляють політикам стратегію перемоги на виборах. Їм відомо, що люди, зазвичай голосують так, як їхні друзі, знайомі та родичи.

Читайте також: Чого насправді хоче перечісний виборець

Знаю про сім'ї, що розпадалися через різні політичні вподобання чоловіка та дружини, знаю про родичів, які розварилися й роками не розмовляють через те, що хтось з них колись проголосував не так. Але все це радше поодинокі виипадки. Якщо говорити про тенденції – виборці, які натепер не мають власних симпатій чи антипатій до політиків, а тому вагаються і не знають, за кого саме їм голосувати. Такі люди спираються на думку оточуючих, або ж розпитують, за кого хто буде голосувати й повторюють за ними, або ж просто йдуть у фарватері суспільної думки. 

Отже, для політтехнолога завданням №1 у боротьбі за голоси тих, хто не визначився – формування суспільної думки, що підсвідомо нав'язала б виборцю так званий правильний вибір.

Чому не варто вірити рейтингам

Про що мова? Про рейтинги, звісно. Адже якщо людина робитиме так, як інші, їй простіше. Виходить, що треба лише дати людині підказку, розказати їй за кого будуть голосувати інші й за кого варто голосувати, щоб бути як усі.

Біда в тому, що рейтинги можуть бути фейковими і не відображати реальних вподобань українців. Таким чином, нами намагаються маніпулювати, переконуючи, що кандидат дійсно має чималу підтримку, тому вартий уваги, адже мільйони не можуть помилятися. 

Проте насправді немає там мільйонної підтримки. Все, що є – фейкове соцопитування з намальованими результатами, яке запускають у підконтрольні ЗМІ та поширють у соцмережах через продажних блогерів. Фейкове соцопитування потому обговорюють по численних ток-шоу, яким немає чим свій ефірний час забити.

Читайте також: Бекешкіна: У нас будь-кого, хто бігає з анкетами і щось рахує в відсотках, називають "соціологом"

Така інформаційна атака зрештою й формує у голові виборця думку, що умовний Іваненко вартий його голоса, адже, начебто за нього пів-України. Це лише маніпуляція. По-перше, не варто вірити опитуванням від невідомих соціологів і рейтингам на кшталт: "Кого б українці обрали президентом, якби вибори відбулися найближчої неділі". Варто пам'ятати, що будь-які оцінки кандидатів можуть складатися на чиюсь користь, щоб ввести нас в оману.

А по-друге, навіщо взагалі ті рейтинги? Не треба на них орієнтуватися, не треба голосувати так, як начебто проголосують інші. Ви ж не будете стрибати з даху, якщо інші стрибнуть?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram