Кажуть, одного разу Фаїна Раневська у відповідь на питання щодо того, чому жінки приділяють значно більше уваги своїй зовнішності, ніж інтелекту, відповіла: "бо розумних чоловіків значно менше, ніж сліпих".

Я не знаю, кого відповідно до закритих соціологічних опитань в Україні більше, сліпих чи тупих, але мені здається (і я неодноразово про це говорив, зокрема, й під час цього ефіру), що з усіх досягнень Петра Порошенка на посту Президента України (на правах "порохобота" можу заявити, що досягнення такі є) його політтехнологи обрали далеко не найкращі приклади для створення образу ефективного й успішного глави держави, звівши все ледь не до однієї тези "Томос – рятує наші вічні душі, а безвіз дарує шанс на порятунок тлінної плоті!".

Мимоволі складається враження, що члени і членкині команди Порошенка просто не вважають решту звершень Президента України успішними. 

Принаймні, чомусь всеукраїнського туру з приводу зростання вітчизняної економіки впродовж 11 кварталів поспіль не було... Як не було туру і щодо пенсійної, медичної та судової реформ. Можна було б провести також тур, присвячений результатам реформування НАК "Нафтогаз" і забезпечення всіх "злиднів" монетизованими субсідіями. 

Думаю, що можна пишатися і результатами боротьби проти корупції. З огляду на практично повну відсутність гучних процесів проти корупціонерів можна припустити, що корупції в Україні просто більше нема, тож надзвичайно ефективні антикорупційні органи, створені безпосередньо за активної участі Гаранта Конституції, простоюють без роботи – корупціонерам в оновленій і реформованій Україні більше нема місця, вони банально перевелися. Навіть Генеральний Прокурор Луценко із сумом якось заявив: "Я б з радістю впівмав би якогось корупціонера з БПП, але не можу, бо нема".

Читайте також: Кремль готується до перемоги Порошенка

Хіба це не привід пишатися? 

Ну ок, можете заперечити ви, "економіка та внутрішня політика – це сфера відповідальності Уряду, а не Президента", тому Петро Порошенко як людина побожна і скромна не може собі дозволити привласнювати чужих досягнень (крім, гасла Миколи Хвильового "Геть від Москви!") та піаритися на них. 

У такому разі, можна було б одразу поставити зустрічне запитання: "Наскільки сфера державно-церковних та міжконфесійних відносин є зоною відповідальності Президента?". 

Можна поставити це питання, але я не буду. Візьмемо на віру твердження про те, що питання віри – то це питання національної безпеки, а отже пряма відповідальність Головнокомандуючого. 

Натомість, дозволю собі поцікавитися: а чому Петро Порошенко та його команда не "прокачують" тему Мінських угод; створення в світі "міцної антипутінської коаліції"; введення "жорстких і болючих санкцій проти РФ і путінського режиму"; "отримання матеріально-технічної і фінансової допомоги від наших західних союзників" та "чітких сигналів про велике європейське майбутнє України"? 

Хіба зовнішні зносини не сфера відповідальності Президента? Хіба "Мінські угоди" не дозволили нам "перевести врегулювання конфлікту на Донбасі у річище мирного, політико-правового врегулювання дипломатичним шляхом"?

Читайте також: Журналист: Порошенко не хочет понять – его политические методы слишком часто отвратительны и неприемлемы

Невже "міцна антипутінська коаліція" не забезпечує нам постійну і надійну підтримку на міжнародній арені, зокрема, дає рішучу відсіч планам "друзів путіна" заблокувати Україні шлях до подальшої євроатлантичної інтеграції? Хіба не одностайна позиція "наших західних партнерів" "блокує" будівництво "Північного Потоку - 2"?

Невже не є перемогою отримання Україною від США військово-технічної і фінансової допомоги утричі більшої, ніж отримує "розтерзаний війною" Ліван? Чи може команда президента не бачить, як задихається у лещатах потужних санкцій путінська Росія? 

Чому замість того, щоб звертати увагу громадян України на грандіозні досягнення у згаданих вище напрямках, команда Президента фокусується переважно на Томосі та безвізі? 

Я не знаю. Може тому, що закриті соціологічні дослідження свідчать, що в Україні тупих все таки більше, ніж сліпих.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram