Ми часто говоримо про правозахисників. Це зазвичай індивіди, віддані своїй справі, які працювали з ризиком для власної свободи, а іноді – й життя. Іноді вони об'єднуються у групи – наприклад, Гельсінська група у СРСР. В авторитарних державах такі групи переслідують (СРСР тому "гарний" приклад). У демократичних такі групи фокусуються на проблемі громадянських прав у інших країнах.

Але я зараз не про права, а про обов'язки. На відміну від прав, їх небагато. Платити податки, комунальні послуги й… Так, брати участь у виборах – місцевих і загальнодержавних. В останньому випадку ми розглядаємо участь у виборах теж як право, яким можна користуватися, а можна й ні. Так воно і є в більшості демократичних країн. Тому виникає парадокс. Великі й доленосні рішення приймає більшість тих, хто прийшов на виборчі ділянки. І меншість населення, яке має право голосу, але не користується ним.

Читайте також: Эпидемия президентских амбиций

Щодо фінансових обов'язків, то індивіди й групи не дуже про них піклуються. Навпаки, прагнуть їх якось уникнути. Бо там, де починаються обов'язки громадян, там починаються і права держави. І держава має потужні важелі, щоби примусити громадян бути відповідальними (у тому числі й кримінально відповідальними). Податкова поліція, податкова інспекція, зараз ще й НАБУ і прокуратура.

Участь у виборах – це щось проміжне. Не всі громадяни поспішають на ділянки, і держава не робить жодного кроку, щоб мобілізувати виборців. Бо якщо люди не йдуть віддавати свої голоси, це дає державі й місцевим державним службовцям великий простір для маніпуляцій.

Згадую епізод п'ятирічної давнини. Я їхав у маршрутному таксі. Це було якраз після виборів. Дві жінки голосно сперечалися й висловлювали обурення. То були вчительки середньої школи. На вихідні всіх вчителів хтось мобілізував заповнювати виборчі бюлетені. Природно – фальсифікація. Але обурював жінок не сам факт масштабної фальсифікації. Їм, бідолашним, не дали відгулу за вихідні, які вони провели за виконанням злочинного наказу.

Я це чув. І всі, хто не слухав музику через навушники, це чули, але не відреагував ніхто… І я не відреагував. Ми толеруємо порушення наших громадянських обов'язків, на відміну від порушення наших прав!

Читайте також: В Украине большая часть соцопросов проводится с грубейшими нарушениями – эксперт

Тож наші обов'язки теж потребують захисту! Їх захистить ініціатива громадських організацій. Вони можуть прислати своїх представників, які спостерігатимуть за процесом голосування й допомагатимуть уникнути так званих "вкидань" і "помилок" при підрахуванні. Але жодні громадські організації не можуть узяти за руку виборця й привести його на ділянку. Тому фактично голосують ті, хто належить до певного соціального шару. Здебільшого це люди пенсійного віку. Молодь традиційно голосує ногами. За винятком радикальних молодих громадян…

І ось у мережах розпочалася дискусія не про те, щоб залучити тих, хто не приходить, а про те, щоб обмежити права тих, хто приходить. Це стосується передусім людей похилого віку. Дивно, що незважаючи на зростання пенсійного віку, тут пропонують відштовхнути від виборчих урн людей 50 +. Ще пропонують тотальне психологічне дослідження виборців у вимірі IQ. Останнє неможливе не тільки з етичних, але і з технічних причин, бо вимірювання інтелектуального коефіцієнту потребує часу й кваліфікованого психолога. А обмеження віку – грубе порушення базисних принципів демократії. Тож і наші обов'язки теж потребують захисту.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram