Кілька днів тому влада США повідомила про вихід країни з угоди про ліквідацію ракет середньої та малої дальності через його систематичне порушення з боку Росії.

Процес виходу, за словами президента США Дональда Трампа, розрахований на півроку і розпочався у суботу, 2 лютого. Нагадаю, договір між США і Росією був підписаний ще у 1988 році і з точки зору геополітики, він вже давно потребує вдосконалення.

І це, насамперед, проявилося у відносинах Росії і Китаю. Оскільки Китай не є підписантом вищезазначеної угоди, розвиток ракетного озброєння саме на території Китаю і спостерігався. І Росія, у відповідь на можливу загрозу, почала зі свого боку, порушуючи міжнародне право і умови укладених договорів, стимулювати і розвивати напрямок гіперзвукового ракетобудування. І саме це якраз і не влаштувало США. Але Російська Федерація, замість пошуку компромісу, як завжди, вирішила питання з договором на свою користь, не сильно переймаючись наслідками.

Читайте також: Загострення набирає обертів: чим закінчиться ракетна гонка США та РФ

Коли США відмовились від договору зі свого боку, розуміючи, що Росія його також не дотримується, а Китай є одним із їх серйозних геополітичних опонентів, таким чином вони намагались наздогнати обидві країни у галузі гіперзвукових платформ. Разом із тим, технології США дозволяють це реалізувати значно швидше, ніж на це здатні російські технології. 

Чи можна цей крок вважати втягненням до чергової гонки озброєнь? Безперечно, так. Адже наслідки можуть бути серйозними, у першу чергу, для самої РФ. Китай на сьогодні за усіма напрямками на Далекому Сході тримає оборону і тому Росію може спіткати доля колишнього Радянського Союзу. Але такий сценарій для неї можливий лише за умови подальшого нехтування нею міжнародними домовленостями.

З іншого боку, ситуація, що ми зараз бачимо, не мала би значення, якби не існувало конфлікту Росії з іншими країнами, та не було б тих загроз, які РФ посилає європейським країнам, використовуючи своє територіальне становище у Калініградській області, яка розміщена фактично посеред європейських країн, де Росія якраз і базує свої ракети середньої і малої дальності. І тому усі ці фактори змушують більшість країн Заходу шукати адекватні засоби захисту.

З іншого боку, розрив угоди з боку США дав їй можливість створення космічних військ. Якщо додати до цього розробку лазерної зброї, розміщення їх на супутникових станціях, то це вже дуже скоро може перетворитися на реальну і потужну зброю. І тоді Росія з її погрозами балістичними ракетами втрачає сенс, бо вони одразу ж можуть будуть знищеними на старті. І тоді найближчі до Росії країни Європи, насамперед Україна, може стати заручниками ситуації. 

Читайте також: Росія перетворила Донбас на випробувальний полігон для свого найновішого озброєння – Снєгирьов

Щоправда, такого сценарію може і не бути, адже США, розуміючи цей ризик, не виключає можливості перемовин із Росією щодо контролю за озброєнням. Але біда в іншому, бо психологічно, за нинішніх умов, керівники Російської Федерації навряд чи готові сісти за стіл перемовин, як це свого часу зробив Горбачов. Це власне, і продемонструвала РФ, коли одразу ж після заяви США "дзеркально" заявила про призупинення участі у договорі і зі свого боку.

Але є у розірванні угоди і деякий позитив, бо таким чином в України з’являється нагода спробувати створювати свої системи ракет малої та середньої дальності, які можуть бути побудовані на ультразвукових платформах. А це, у свою чергу, позитив для вітчизняної оборонної та машинобудівної промисловості, тим паче, що у 2017 році про це вже лунали заяви від окремих українських підприємств. І з цієї точки зору, це корисно, бо РФ у подальшому, судячи з її дій, не збирається відмовлятися від плану захоплення України та посягання на нашу самостійність. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram