На захист Меркель.

Громадяни ФРН, як і решти країн світу, обирають владу для того, щоб вона покращувала й убезпечувала саме їхнє життя, а не життя громадян інших держав. У рамках національного права, частиною якого є й міжнародне. Наприклад, є договір кількох держав про спільну оборону (НАТО, ОДКБ), де народи визнали на рівні права, що їм вигідно захищатися разом. У рамках цих договорів, виконуючи їх норми, політики, як було вирішено, захищають інтереси власних громадян.

Де в правовому полі Німеччини передбачено ризикувати добробутом чи життям німців заради збереження території інших держав, крім членів НАТО? (Та й тоді б німці намагалися б перевести свою "участь" у дискусію про санкції). Скажемо більше: західний політик, котрий би ризикнув погіршити життя власних виборців заради непередбаченої нац. законом мети, пов'язаної з третьою державою, мусив би піти у відставку або у в'язницю. Позиція в ООН? Добре. Вони проти. Навіть при тому, що вірогідна жертва агресії досі не повідомила ООН у передбачений МП спосіб про зовнішню агресію й не оголосила стан війни.

Читайте також: Меркель переконана, що будівництво газогону "Північний потік 2" не впливатиме на енергетичну безпеку Європи і України

Про бізнес з агресором, домовляння тощо навіть говорити зайве. Це все фіксує зарубіжна дипломатія й ставить до відома політиків країн. Чим займається наша дипломатія у ситуації фактичної війни й того, що керівник зовнішньої політики торгує й домовляється сепаратно й конфіденційно з агресором, навіть говорити страшно.

Світ зацікавленій у зменшенні кількості ядерних держав, і він її зменшив, як тільки знайшов потенційного лузера. Слава Богу, в РФ та й у інших, на відміну від України, була зовнішня політика. Захід не зацікавлений у війні в Україні, бо це ставить під загрозу добробут, спокій і безпеку національного виборця. А оскільки РФ через дип. канали довела тверду позицію, що Україною поступатися не буде, то, аби уникнути війни в Європі, європейські лідери спершу "вчепилися в обидві руки" Турчинову, а потім спільно з Кремлем легко переконали Порошенка в недоцільності опору агресорові. Тисли на того, хто піддавався (українська школа дипломатії). І тиснутимуть далі. Не на РФ ж тиснути? У них інша школа дипломатії.

А якби Україна сказала своє тверде "ні" агресії й колаборації й продемонструвала б, що ладна воювати за кожен метр і до останнього громадянина (і що тоді б для нас важили газогони і АЕСи), то тоді, хтозна, ЄС мусив би тиснути на агресора, аби не було війни та її наслідків...

Маючи від росіян інформацію, що вони не вийдуть з України, а підуть далі, західним політикам, дивлячись на Україну й на те, що тут робиться, не залишилось вибору, ніж ще ретельніше подбати про добробут і безпеку власних громадян. Тим більше, наша дипломатія й генералітет уперто й закланно твердять про "мир" і "дипломатичні способи". Барани. "Норд Стрім 2" – це лише елемент заходів, пов'язаних із турботою про мешканців ЄС і фактичного звільнення території України під Театр Воєнних Дій (ТВД).

Лідери ЄС – ФРН і Франція – повинні лише власним громадянам та обов'язками за міжнародними договорами, але не лузерам, що тисячами з високо піднятими прапорами під схвальний гомін жіноцтва покидають територію за територією, вшановуючи після цього один одного медалями й посадами та хитрувато розумуючи, що "іншого виходу не було". Це була найганебніша сторінка української історії за останні сто років, а те, що ту поведінку й досі виправдовують, вказує на те, що далі – буде.

Читайте також: Боротьбу ще не закінчено: "Північний потік-2" – це не про газ, а про війну

Подивилися б, що зробили б росіяни, аби в них хтось не випустив усі до одного патрони в натовп "невстановлених осіб", які зібралися захопити військову частину чи техніку, і якби їхній президент після перших же ознак агресії не виконав свого головного обов'язку за національним і міжнародним правом – не оголосив ВС і стану війни, не провів би мобілізацію й не застосував би всіх наявних засобів на ліквідацію загрози. Або що б вони зробили з тими, хто дозволяв би ворогові знищувати глибоко в тилу арсенал за арсеналом... А потім би співали: "Ла-ла-ла"... Так хто "Х-ло": Путін, Порошенко, чи ті хто обирає лузерів і тішиться з власного боягузства?

Народу, що 28 років обирає до влади винятково злочинців і брехунів, а на 5-му році війни дискутує, кого зі злодіїв і брехунів краще знову обрати, неможливо допомогати – занапастиш себе самого. Звичайно ж, таких не візьмуть у жоден договір про колективну оборону, бо хитро-опі українські очільники і там знаходитимуть виправдання, чому передали ворогові територію, техніку й людей. Щоправда, можуть взяти в ОДКБ, бо там керуватимуть і контролюватимуть виконання законів росіяни.

Тож Меркель, виводячи інтереси німців з поля російсько-українського бою, має рацію. Саркозі-Оланди-Макрони, допомагаючи агресорові стриножити жертву, також мали рацію: в інтересах громадян Франції, щоб у Європі не спалахнула війна. І Москва обіцяє: якщо опору не буде, то не буде й війни. А де там у них, рускіх, буде між собою кордон проходити, то не справа добробуту й безпеки виборців Франції. Тим більше, для внутрішнього "ринку" європейські політики мають що сказати: "Санкції". Навіть якщо це проти керченського моряка, якому заморозили рахунки в Швейцарії й закрили в'їзд в ЄС на три роки.

І ніхто ж не заперечував і не приховував, що головним фінансовим спонсором останніх війн РФ був і є Європейський Союз.

Перемога?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram