Люди, які довго знають один одного, насправді розуміють один одного анітрохи не краще, ніж ледь знайомі співрозмовники.

Якщо інша людина мене не розуміє – проблема в мені, а не в ній. Усі ми час від часу потрапляємо в пастку такого явища як ілюзія прозорості. Це відбувається коли ми просто переоцінюємо власну здатність розуміти інших і те, наскільки інші розуміють нас. Нейробіологи називають це явище когнітивним викривленням.

На практиці цей феномен мозку зустрічається в трьох проявах.

1. Ми думаємо, що інші бачать і розуміють наші відчуття як ми самі

Ми намагаємось приховати свої внутрішні переживання, наприклад, нервозність перед виступом або огиду до запропонованої їжі. Однак ми недооцінюємо власну здатність приховувати переживання, бо не можемо повністю абстрагуватися від власних знань про себе. Тому ми переживаємо, що інші знають про наші переживання, а від того нервуємось ще більше. І нам здається, що інші бачать наші переживання більш випукло, ніж є насправді.

Читайте також: Власть над эмоциями: как ваше настроение меняет жизнь еще 100 людей

В експерименті, проведеному в 1998 році, людям пропонували збрехати і потім оцінити, наскільки добре вони це зробили. Усі вони переоцінювали здатність спостерігачів розпізнати їхню брехню. Їм здавалося, що вони видали важливу інформацію, з якої можна було зрозуміти, що це брехня. 

В іншому дослідженні учасникам давали спробувати п’ять напоїв, один з яких був гірким. Усі члени групи мали приховувати огиду. Після того учасників експерименту попросили оцінити, скільки людей з десяти спостерігачів зможуть розпізнати, який з напоїв був гірким. І в цьому випадку учасникам так само здавалося, що спостерігачі краще розпізнали, приховують вони відразу чи ні. Подібних експериментів провели десятки, і завжди їх учасники переоцінювали здатність людей розпізнавати внутрішні переживання інших.

2. Ілюзія прозорості

Ми точно знаємо, що означають наші слова і те, що ми хочемо сказати, коли говоримо. Тому нам здається, що інші нас розуміють. У слова ми вкладаємо певний сенс. Сенсом важко поділитись з іншими, бо кожен вибирає різні слова для вираження чогось. Це питання досвіду, освіти, настрою і так далі.

Насправді дослідження, проведені фахівцями Чиказького університету, показали, що люди, які довго знають один одного, або навіть сімейні пари часто насправді розуміють один одного анітрохи не краще, ніж ледь знайомі люди. Більш того, спілкування з малознайомими співрозмовниками може бути навіть більш успішним, ніж розмова з людиною, всі особливості якої, здавалося б, давно відомі.

Експеримент був проведений за участю 24 подружніх пар. Їх посадили в крісла спиною один до одного і попросили розкрити дійсний сенс деяких фраз партнера. Як розповів автор дослідження, професор Боаз Кейсар, виявилося, що часто один з подружжя думав, що певний сенс є очевидним для другого, але в дійсності так було далеко не завжди. Часто ми говорим про щось одне, намагаючись передати прихований зміст зовсім іншого свого наміру, і в багатьох випадках партнер цього насправді не розуміє.

3. Передбачуваний результат

Коли ми отримали певний результат, мозок знаходить виправдання – чому цей результат можна було передбачити. Ви самі сто разів чули і сто разів казали фразу "Я так і знав/знала". Це відбувається тому, що коли ми вже бачимо результат, то переосмислюємо ситуацію "заднім числом", вже з урахуванням цього результату. Погана новина в тому, що навіть коли ми знаємо про цю особливість роботи мозку, ми все одно не здатні проаналізувати ситуацію, яка вже відбулась, так, як це може зробити людина, яка нічого про неї не знає.

Takeaways

1. Для по-справжньому ефективної комунікації відповідальність за те, що мене зрозуміють, я беру на себе. Це залежить від мене.

Читайте також: Депресія чи просто кепський настрій: чому ми погано почуваємося взимку

2. Критичне мислення і навички комунікації є ключовими навичками майбутнього. Нейронаука це підтверджує. Критично оцінюйте свою здатність бути зрозумілим.

3. Точно виражайте те, що хочете донести до співрозмовника. Буквально називайте речі своїми іменами. Говоріть те, що дійсно маєте на увазі.

4. Зворотній зв’язок і критика – це можливість подивитися на ситуацію і проаналізувати свої дії по-справжньому. Рішення про те, що вважати корисним із отриманого зворотнього зв’язку, а що відкинути – це теж здатність критично мислити.

Хороша підготовка, професійний розвиток і самовдосконалення розвивають впевненість і сильно зменшують хвилювання. Але якщо вже хвилюєтесь – визнайте це першим. Бо щирість створює довіру, а довіра – це валюта майбутнього. Курс цієї валюти буде тільки зростати.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram