Міжнародна команда вчених з'ясувала, що люди схильні обирати партнерів протилежної статі, які зовні схожі на них.

Свої висновки автори дослідження представили у журналі Evolution and Human Behavior, інформує UAINFO.org.

Вважається, що «протилежності притягуються», але, ймовірно, це стосується, швидше, внутрішніх якостей. Існує чимало досліджень, автори яких вивчали зв'язок привабливості особи людини протилежної статі із зовнішньою схожістю оцінюючого. Проте здебільшого ці роботи були присвячені аналізу фотографій – реальних чи змінених за допомогою комп'ютерних програм.

Вчені з університетів Квінслендського (Австралія) та Стерлінга (Велика Британія) вирішили більше дізнатися про те, як ми обираємо потенційних шлюбних партнерів «наживо». Вони провели експеримент за участю 682 осіб обох статей гетеросексуальної орієнтації.

Читайте також: Вчені заявили про ризик передчасної смерті через самотність

Добровольців розділили на пари – чоловік-жінка – і запропонували поспілкуватися один з одним протягом трьох хвилин. Після кожного такого побачення обидва учасники заповнювали коротку анкету, яка показувала, наскільки їх тягло до партнера, з яким вони спілкувалися.

Загалом вчені зафіксували 1188 взаємодій між парами однієї етнічної приналежності та 1097 між людьми різних національностей. Крім того, дослідники сфотографували кожного учасника, щоби оцінити, наскільки вони схожі.

З'ясувалося, що подібність облич у парах відіграла певну роль у тому, наскільки привабливими люди вважали один одного: чим більше вони були схожі, тим привабливішими знаходили партнера.

Читайте також: Відмовтеся від цього перед сном: експерти назвали продукти, через які сняться жахи

Учасники, як правило, вважали більш симпатичними людей своєї національності, ніж людину іншого етносу. Також добровольці оцінювали іншу людину як таку, що більше їх розуміє та заслуговує на довіру, якщо вона зовні нагадувала їх самих.

Втім, короткий час спілкування в експерименті означає, що люди обирають представників протилежної статі «схожих на себе», як то кажуть, з першого погляду. Наскільки така закономірність зберігається при тривалому спілкуванні – без додаткових експериментів незрозуміло.