Перша з них: 450 років підписання Договору між представниками України, Білорусі, Литви та Польщі, якщо користуватися сучасними термінами, на створення єдиного державного утворення – Речі Посполитої, тобто підписання Люблінської Унії 1596 р. Дата знаменна хоча б тим, що сьогодні про неї воліли б не згадувати. 

Ця дата вельми незручна для тих в Україні, хто переконаний, що українці ніколи не мали своєї державності і ім'я таким легіон, від охоронця супермаркету до академіка НАНУ. Адже сторони, що брали участь в підписанні цього Договору, були представниками своїх народів, і якщо в України тоді не було жодної форми державності, як і не було самого поняття "Україна", то чому українські представники, наприклад князі Острозькі та Вишневецькі, брали участь в розробці Договору і його підписанню? 

Читайте також: Майбутній посол Польщі в Україні робить неприпустимі речі – Кіпіані

Якщо ж все таки елементи української державності були, то треба визнати, особливо в теперішніх умовах українсько-московської війни, предки теперішніх українців, об'єднанні в той чи інший тип держави, на чолі з своїми князями, протягом 500 років з 12-го по половину 17ст. успішно відбивали навали тих, кого можна назвати предками сучасних московітів. 

І Люблінську Унію в першу чергу треба розглядати як один із методів захисту українських земель від навали московських орд, що в ті часи було особливо актуальним після варварського знищення Московією Новгорода та Казані. Ну і постає питання про так зване повстання Хмельницького проти системи, яка століттями відбивала полчища загарбників зі сходу. І тому мовчання на тему Любліна-1569 зрозуміле –"кто старое помянет, тому глаз вон".

Читайте також: Чи відбудеться міжнародний трибунал над злочинами комунізму?

Друга дата –  80 років від Золотого Вересня 1939-го. Львів та Галичина до 1939 р. і після. Також дуже цікаві теми, серед яких історія української справи на Галичині з часів Руської Трійці з точки зору інтелектуального стану сьогоднішнього Львова. Зрозуміло, що і про цю дату краще мовчати.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram