Світові наукові дослідження показали, що чуже щастя викликає депресію, песимісти стають успішнішими в роботі за оптимістів, меми шкодять здоров’ю, а після 30 ми вже не такі щасливі.

Багато людей сприймає чужий успіх як свою невдачу, і це відбувається мимоволі. Дивлячись на те, чого у нас немає, або чого ми недостойні, як нам здається, ми часто засмучуємося. Когось порівняння себе з іншими може надихнути досягати більшого і допомагає справлятися з труднощами, в інших це викликає почуття неповноцінності, провини або невпевненості в собі та, відповідно, робить нещасними, пише Inspired.

Є й хороша новина: з цим можна працювати. По-перше, важливо усвідомити, що саме вас турбує. По-друге, повернути собі силу, згадати, що ви можете впливати на все, що відбувається у вашому житті, і почати працювати над тим, що не влаштовує. І якщо деякі речі вам змінити не під силу, ви точно можете змінити своє ставлення до них. Ну, і по-третє, працювати над своєю самооцінкою. Якщо ви навчитеся любити, цінувати себе і захоплюватися своїми досягненнями, то успіх інших людей буде тільки надихати і радувати вас.

Читайте також: Почему интроверты становятся отличными руководителями – исследование

Я не можу заперечити факт, що в когось чуже щастя викликає депресію, але з упевненістю можу сказати, що щасливі люди захоплюються успіхами інших. Працюйте над своїми думками і особистим щастям.

Без соціальних мереж набагато легше концентруватися на моменті тут і зараз і отримувати задоволення від усього, що відбувається

Часто "зависання" в телефоні − це сигнал самотності. А самотність (і це теж науково доведено!) має на нас такий самий вплив, як і 15 викурених цигарок. Відмовляючись від соціальних мереж, ми набагато більше спілкуємося з реальними людьми, займаємося своїми хобі, проводимо час із сім’єю. Відповідно, почуття самотності зменшується, а відчуття потрібності зростає. До того ж одна з речей, які роблять нас щасливішими, − перебування в теперішньому моменті. Переглядаючи стрічку Facebook чи Instagram, ми зазвичай відірвані від того, що відбувається з нами в реальному житті, події ніби проходять повз нас. Без соціальних мереж набагато легше концентруватися на моменті тут і зараз і отримувати задоволення від усього, що відбувається.

Але я не готова стверджувати, що соціальні мережі − зло. Багато людей використовує їх як джерело натхнення, нових ідей і корисних знайомств, і це ніяк не заважає радіти реальному життю. У всьому можна шукати баланс.

Мозок, який і відповідає за стан щастя, може бути набагато "молодшим" фізичного тіла, якщо ми регулярно робимо певні дії для його включення: пробувати нове, робити нове, слухати нову музику, вивчати незнайоме мистецтво, дивитися фільми нових жанрів, їздити новими дорогами, подорожувати.

Більшість мемів зазвичай пов’язані з висміюванням певних категорій людей, їхньої поведінки або способу життя. Часто "здорові" ідеї в них нівелюються, а "нездорові", навпаки, підносяться. Вони мають сильний вплив, особливо на підлітків. Таке явище, як булінг, теж нерідко базується на інтернет-жартах.

З одного боку, сміх продовжує життя і робить нас щасливішими; я й сама пересилаю смішні картинки друзям. З другого − інтернет-жарти зробили нормою багато речей, які раніше не приймалися суспільством. Наприклад, "пити вінішко" щодня стало умовно прийнятним, адже здається, що так роблять усі. Тому я розумію занепокоєння дослідників і поділяю його. Думаю, нам потрібно знайти спосіб доносити до підлітків правильну, здорову інформацію, щоб це було смішно, вірально, але при цьому корисно.

Це очевидно − ніхто не любить жертв. До того ж існує механізм "емоційного зараження", коли люди, з якими ми спілкуємося, переймають наші емоції. Відповідно, скарги на особисте життя і поганий настрій автоматично псують настрій і тим, хто нас слухає.

Розчарування та особисті трагедії час від часу трапляються з усіма. Що робити? Вчитися проживати свої емоції, прощати, а якщо не виходить робити це самостійно − звернутися до психотерапевта. А для друзів слід бути тією людиною, яка допомагає рухатися

Як тільки "зависаємо" в рутині й перестаємо розвиватися − рівень енергії падає, а з ним і рівень щастя. Вперед, підтримує, перемикає на позитив і беззастережно вірить. Ми всі хочемо собі такого друга − добре б і самому цим другом стати.

Одні дослідження це підтверджують, інші говорять про зворотне. Паспортний вік ніяк не впливає на щастя, це факт. У контексті щастя і самовідчуття людини вік − дуже відносна категорія. Є люди, які відчувають себе "старими" в 21, а є ті, хто в 75 ще молоді всередині. Мозок, який і відповідає за стан щастя, може бути набагато "молодшим" фізичного тіла, якщо ми регулярно робимо певні дії для його включення. Ми можемо активувати роботу мозку, створюючи для нього "збагачене середовище": пробувати нове, робити нове, слухати нову музику, вивчати незнайоме мистецтво, дивитися фільми нових жанрів, їздити новими дорогами, подорожувати.

Читайте также: Дрессировка разума. Как избавиться от плохих привычек?

Поки ми продовжуємо вивчати щось, відчуваємо інтерес до життя, мозок вважає себе молодим і дає нам енергію. Але як тільки "зависаємо" в рутині й перестаємо розвиватися − рівень енергії падає, а з ним і рівень щастя.

Люди з позитивним мисленням в середньому заробляють більше песимістів, багато досліджень це підтверджують. Принаймні коли мова йде про найманих працівників. Коли ж доходить до власного бізнесу, з’являється набагато більше фінансових ризиків, і, очевидно, оптимісти частіше приймають ризиковані рішення, оскільки вірять в успішний результат. Їм властиво трохи переоцінювати свої шанси на успіх.

Я не закликаю всіх ставати песимістами, радше реалістами. Або ж заводити бізнес-консультантів, здатних оцінювати ризики більш тверезо.

Позитивний погляд на речі дає багато переваг, не лише в бізнесі, але й в інших сферах життя. В оптимістично налаштованих людей кращий стан здоров’я, налагоджені стосунки, вища якість життя. Вони вміють радіти тому, що мають. А який сенс в успішному бізнесі та мільйонних оборотах, якщо не вмієш отримувати від них задоволення?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram