Із цих картин б‘є кримським сонцем, і за сто років воно не змінилося – таке ж і досі, як на полотнах Труша, що виставили в "Арсеналі".

"Дивовижні історії Криму" – неймовірний, багатогранний, синестезійний проект. В експозиції навіть запах сухих кримських трав – лаванда, лаванда, цей природний витвір мистецтва поруч із мистецтвом рукотворним й артефактами історії. А історія півострова завжди була ой якою багатосюжетною.

Читайте також: Російська культурна інтервенція без української відповіді

Залізне мереживо на кривих шаблях, із виведеною східною в‘яззю хвалою Аллагу, напевно ж, бо все виведене східною в‘яззю має вигляд хвали Аллагові, золоті скіфські олені з рогами, як хвилями, вишивка золотом по чорному й по прозорому, а які ж красуні з точеними вилицями загорталися в ці шалі, мідні кавові джезви – закладуся, що вони варили таку каву, що ніколи нам такої не пити вже, священні сувої караїмських тор, священна геометрія Корану, сучасні – а наче античні – скульптурні автопортрети Марії Куликовської на руїнах втраченого дому.

Але найбільше мене пройняли картини. Труш, Васильківський, Волошин, Айвазовський. Найчастіше художники на цих полотнах вдавалися до пудрових відтінків, щоб зобразити кримський пісок, а фіолетовим писали гори.

Читайте також: Питання кримськотатарської автономії воліють відсунути на безрік

О, яким гостинним було жовте світло в бахчисарайських вікнах, що виходили на покручені кам’яні вулички, того весняного вечора, що сходив з фіолетових гір. Пастельні гами, залиті світлом настільки, що на них зовсім немає чорного, навіть там, де він мав бути.

Пастельний пудровий Крим, рожевий пісок із ніжно зеленим відливом. Рудий пісок, м’які лінії старих Кримських гір, ліплене зі спеки повітря. Майже сльози викликає ця виставка, світлий сум. Такий залитий неспинним сонцем і пахощами гірської лаванди сум.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram