Про це мовчать у телевізорі та лише зрідка інформують у соціальних мережах. Дякувати послові США Марі Йовановіч, яка за чотири тижні до першого туру голосування в своєму виступі на п’ятиріччі «Українського кризового медіацентру» озвучила ще одну загрозу вільним і чесним виборам в Україні. Попри всю серйозність небезпеки зламу української демократії, що все ще не дорослішає, кандидатами від олігархів або Кремля, навіть важливіше за виборчі піраміди — систем підкупу виборців, організованих топовими кандидатами, вона поставила загрозу з боку організованих тітушок: «Спостерігачі від громадянського суспільства та працівники виборчої кампанії не повинні підлягати переслідуванням або залякуванню. Офіційна, політично нейтральна охорона повинна забезпечити, аби тітушки чи інші озброєні групи не заважали виборцям виявляти свою волю».

За часом ця її заява збіглася, вірніше, була зроблена безпосередньо після вже другого київського маршу «Національних дружин», які в своїй прилюдній заяві пообіцяли бути не лише присутніми на виборчих дільницях, але й застосовувати силу в ситуаціях, які вони визнають фальсифікацією виборів. Зрозуміло, що створені два роки тому, як запевнялося тоді, для забезпечення порядку на вулицях українських міст, як і будь-яка інша громадська організація, «Національні дружини» ні Конституцією, ні законами України не наділені правом застосовувати насилля — чи то задля забезпечення громадського порядку, чи втручатися у виборчий процес.

Читайте також: Злочинці серед можновладців: покарання як імітація у змін на краще

Немає жодних підстав казати і про політичну нейтральність «Національних дружин». І річ тут навіть не в тому, що «Національні дружини» на папері створені політичними силами, ідеологію яких підтримує лише невеликий відсоток громадян України. «Національні дружини» вже на практиці засвідчили свою політичну ангажовану, наприклад, активно виступивши на підтримку висунутих проти оточення президента, що нині діє, звинувачень у корупції довкола військових закупівель, але й проігнорувавши такі ж звинувачення проти родичів міністра внутрішніх справ. Утім, не лише це пов’язує їх із найбільш одіозним, єдиним фактично недоторканим з членів Кабміну, що діє нині.

Назвавши «Національні дружини» тітушками, Марі Йовановіч не без підстав провела паралель між ними та брудними технологіями, які режим Януковича готував до виборів 2015 року, але вимушено застосував до часу — проти Майдану. Саме тоді, трохи менше десяти років тому під дахом українських силовиків були створені кишенькові угрупування, з одного боку, з націоналістично налаштованих радикалів, а з іншого — з кримінальних вуличних елементів. За їхньою допомогою під час виборів 2015 року планували створити керований хаос, єдиним виходом із якого, за задумом його організаторів, населення повинне було вважати не просто збереження при владі Сім’ї, але й істотне розширення повноважень президента, фактично завершення узурпації Януковичем влади в країні.

Незважаючи на те, що події п’ятирічної давнини з усією очевидністю довели неефективність, принаймні в нашій країні, технології «керованого хаосу» — насамперед неконтрольованість одного дня запущеної реакції, схоже, методи силовиків Януковича були, разом із їхніми виконавцями, багато в чому запозичені нинішнім керівником Міністерства внутрішніх справ. Це не лише створення кишенькових угрупувань, які посол США цілком справедливо назвала тітушками, але й способи їх фінансування. Ні для кого не секрет, що за парадною вітриною Патрульної служби, під «кришею» нинішнього міністра внутрішніх справ збережена корупційна вертикаль, що дозволяє за рахунок тих же джерел фінансувати приватну армію, єдиною метою якої є за будь-якої зміни влади зберегти за цією людиною її крісло, вплив і прибуток.

Унаслідок заяви Марі Йовановіч і Арсен Аваков, уже через годину-дві був змушений дати коментар, що «право застосування силових методів в Україні завжди належатиме Національній поліції», і що «ні «Національні дружини», ні будь-яка інша організація не може, і не визначатиме ситуацію силовим методом». Але принцип «чеховської рушниці», що однаково діє і на театральній, і на політичній сцені, змушує сумніватися в щирості цих його слів. «Національні дружини» впливають на виборчий процес уже фактом свого існування, і їх творець чудово розуміє, що загроза їх застосування подіє на учасників політичного процесу лише, якщо всім їм буде відомо, що він справді готовий їх застосувати.

Читайте також: ИтоGo: Аваков "догоняет" Порошенко, взятки в виде пенсий, задержание Заманы

У будь-якому разі, і окрім президентських виборів, тітушки Авакова є симптомом дуже серйозної проблеми сьогоднішньої України. Нинішній міністр внутрішніх справ, що отримав своє крісло внаслідок вимушеного політичного компромісу в момент якнайглибшої внутрішньої економічної та політичної кризи, а також зовнішнього вторгнення — сам перетворився на одну з головних загроз українській державності. — Як очільник одного з найбільш корумпованих державних інститутів, як очільник одного з державних інститутів, де люстрація його зусиллями була не лише зупинена, але й обернена назад, як політичний маніпулятор, який методом погроз і пряників фактично веде відкриті торги, пропонуючи кандидатам у президенти в обмін на особисті гарантії доброзичливий нейтралітет, або навіть активну підтримку його відомства та контрольованих ним тітушок.

І що мене непокоїть ще більше, попри рекордну кількість кандидатів у президенти, ніхто з них цю проблему не порушує. А значить, хто і якими методами не переміг би на цих президентських виборах, проблема Авакова залишиться.

Поховавши надії на політичні реформи в Україні як мінімум ще на один президентський термін.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram